На сьогодні реальні масштаби катастрофічних наслідків від пестицидного пилу багатьма українським пасічниками ще не усвідомлюються, а то і не сприймаються взагалі…

У 2014 році в Італії проходила 1-а Міжнародна Конференція на тему “Пил в атмосферному повітрі” «DUST 2014», (Кастелланета-Марина, Італія).

В анотації матеріалів Конференції зазначається, що пневматичні сівалки для посіву насіння кукурудзи утворюють пил, який містить в собі інсектициди зі складу протруйника. Ці хімічні речовини, які потрапляють з пилом в повітря, призводять до масової загибелі бджіл та зменшення їх популяції.

Для досліджень в рамках оцінки потрапляння пилу від пневматичних сівалок було запропоновано декілька методів для його зменшення, включаючи повітряні дефлектори, покращення якості обробітку насіння та ін.

Пневматичні прецизійні сівалки для висівання насіння (сої, кукурудзи) утворюють абразивний пил. Такий пестицидний абразивний пил виділяється разом з повітряним потоком, що створюється вентилятором сівалки.

При випробуваннях використовувалось в різних варіантах насіння кукурудзи оброблене тіаметоксамом, імідаклопридом, клотіанідином та фіпронілом.

В процесі випробувань були визначені залишки пестицидного пилу як на ґрунті, так і в повітрі.

Результати показали, що додаткове устаткування сівалок дозволяє значно знизити розповсюдження пестицидного пилу приблизно на 86% на ґрунті, та на 85% в повітрі в порівнянні зі звичайними пневматичним сівалками.

Неонікотиноїдні пестициди, які потрапляють в повітря разом з пилом від пневматичних сівалок, були причетними до масових отруєнь бджіл в Німеччині та Італії (Pistorius et al. 2009; Bortolotti et al. 2009).

Інциденти з отруєнням бджіл в Німеччині весною 2008 року були спричинені пестицидним пилом, який виник внаслідок стирання інсектицидів із обробленого насіння під час посіву кукурудзи.

Багаточисельні дослідження до 2013 року показали, що неонікотиноїди, які присутні в протруєному насінні, можуть механічно стиратись в процесі висівання та виділятись у виді пестицидного пилу.

Цей пил може містити дуже високі рівні неонікотиноїдів, до 240 000 нг/г при визначених умовах. Прямий контакт з цим пестицидним пилом може призвести до масового отруєння бджіл.
Концентрації неонікотиноїдних інсектицидів в пилу, який утворюється під час посіву, його загальний об’єм, що викидається в повітря, залежать від норми внесення, типу насіння, якості обробки насіння, технології висівання насіння, а також від погодних умов.

При дослідженнях було продемонстровано, що хмара пестицидного пилу, який утворюється від сівалок, має еліпсоїдальну форму близько 20 метрів. В результаті проведених експертиз у бджіл були виявлені концентрації неонікотиноїдів до 4000 нг/г, при середній концентрації 300 нг/г. За даними наукового дослідження Університету Пердью (США), майже кожна медоносна бджола в штаті Індіана стикається з неонікотиноїдами в період посіву кукурудзи.

Крістіан Крупке (Christian H Krupke), професор ентомології, в 2012 році виявив, що пестицидний пил, зібраний з квіток на територіях, прилеглих до сільськогосподарських полів, був присутній у вуликах, які були розташовані недалеко від цих полів.

Бджоли у цих вуликах проявляли фізичні ознаки отруєння інсектицидами, а мертві бджоли дали позитивний результат на пестициди-неонікотиноїди, які використовувалися для обробки насіння кукурудзи і сої.

Крупке разом із співробітниками Джеффом Холландом з Університету Пердью, Елізабет Лонг з Університету штату Огайо та Брайаном Ейцером із Сільськогосподарської експериментальної станції в Коннектикуті досліджували відстань розповсюдження пестицидного пилу від сівалок.

При дослідженнях науковці визначили, що пестицидний пил може осідати на квітках на відстані до 100 метрів від краю полів.

Команда Крупке встановила станції збору пестицидного пилу на 12-и полях Індіани, де сіяли кукурудзу. Зразки відбиралися протягом двох років на відстані до 100 метрів від полів.

Аналізи зібраного пилу показали, що смертельні дози неонікотиноїдів досягали найвіддаленіших спеціальних пасток.

Ці наукові дослідження показали, що більше 94% медоносних бджіл в штаті Індіана наражалися на вплив різного рівня неонікотиноїдних інсектицидів.

В процесі проведення наукових досліджень порівняли врожайність культур як з обробленого інсектицидами насіння, так і необробленого. В результаті вчені виявили, що відсутні будь-які переваги обробленого насіння інсектицидами, в порівнянні з насінням без такої обробки. 

І наостанок питання для роздумів: якщо в США, при розораності земель до 20%, знищена така величезна кількість бджіл, то що буде в Україні, якщо цю проблему негайно не вирішувати на державному рівні, при нашій реальній розораності земель близько 80%?…

Джерело: http://proty-pestycydiv.co.ua/2020/05/09/pestyczydnyj-pyl-naukovo-dovedenyj-faktor-yak-prychyna-masovoyi-zagybeli-bdzhil/