Юрій Кулаков, директор агрофірми “Бджоловод”, що на Житомирщині, пригадує: на пасіці пам’ятає себе з 5 років. А в 1987 році за його участю було створене перше приватне українське підприємство з виробництва вощини.
Юрію Сергійовичу, не раз доводилося чути про вашу унікальну авторську технологію очищення воску, яку використовують в “Бджоловоді”. Але чому власне треба чистити віск, перш ніж робити з нього вощину?
-Нещодавно до мене приїжджали з Білої Церкви. Я такого чудового воску, як вони привезли, ще не бачив. Він був забрусний і вже вичищений пасічниками. Але все одно, коли ми його почистили, 2% бруду звідти вийшло. Забрусний віск вважається найчистішим. В пасічному воску — від 5 до 10 % воскобруду. А далі йдуть суміші, забруднені набагато більше.
Взагалі, весь віск, який надходить на воскопереробні заводи — це лише воскосировина, яку потрібно підготувати для виробництва вощини.Тобто очистити від бруду, прополісу, обніжжя та інших домішок, від хвороб, стерилізувати та відбілити. Щоб отримати якісну вощину не можна просто взяти віск, розплавити та розкатати. Така вощина — біда для бджіл. Вже років двадцять п’ять я беру бджолопакети на Закарпатті. І в нашій Житомирській не медовій зоні завжди можна було зібрати з пакета до 30 кг меду. Останніми роками відбувається наступне: береш той самий бджолопакет, але до осені не можна сім’ю розкачати і в підсумку збираєш 12-15 кілограм
Чому? Що пішло не так?
-Намагаючись розібратися в чому проблема, я звернувся до науки, зокрема до вчених які досліджують вплив неякісної вощини на біологію бджоли з Чернівецького університету імені Ю. Федьковича. Науковці, з якими я спілкувався, пояснили: якщо вощина у вулику — неякісна, бджола до третього покоління не може приносити мед. У таких бджіл через дисбактеріоз, порушення мікрофлори, шлунково-кишковий тракт постійно переповнений і вони просто не можуть у такому стані працювати.
Відбувається це тому, що в неякісній вощині, там де є похідні нафтові продукти, такі, як парафін, бджоли живуть у чужому, отруйному для них, середовищі: нафтовій оболонці. І лише після того, як бджола такий віск очистить, запрополісує комірки, вона починає працювати. Скорочується і тривалість життя таких бджіл: від 30 днів до 18. Основа бджільництва, то є віск. Тому що, то є колиска для бджоли, житло бджолине і то є комора для збіжжя. Якщо бджіл і далі поміщати в нафтове середовище, ми їх просто знищимо.А така тенденція, на жаль, наростає.
В чому полягає технологія очищення воску, яку ви використовуєте?
– Якщо коротко, то я навчився виділяти з воску вуглеводні нафтового походження. Технологію детально розкривати не буду, поки що це — комерційна таємниця. Якось з Вінниці привезли 205 кілограмів воску. Я зробив вощину, вийшло 136 кілограмів. 44% домішок та сміття відійшло з осадом. Чесно кажучи навіть переживав, що так багато, не знав, як відреагує замовник. А він насправді дуже дякував за те, що настільки якісно йому почистили віск.
Була й така ситуація: привезли забрусний віск, при очищенні відійшло 4 відсотки воскобруду. Це було 3 роки тому. А цього року мені розповіли, що саме цей віск успішно пройшов в Німеччині тест на органічність, до того ж єдиний з 6 зразків привезених з України. Не приховую, що пишаюсь тим, що нам вдається досягати такої якості, бо це справа мого життя, я цим живу. До нас приїжджають бджолярі з Голландії та Шотландії, які беруть вощину для маткового виробництва.
На нашому виробництві всім керує автоматика, людський фактор виключено, Воскопреси у нас теж особливі: працюють не у звичному режимі видавлювання воску, а в режимі вимивання. Це дозволяє нам отримувати з суші 50 % воску замість традиційних 30-35%. Крім того, такий віск стовідсотково йде на виготовлення вощини. Тобто, ми своїм обладнанням повертаємо віск у бджільництво. Наші воскопреси – теж моя авторська розробка, вони запатентовані і я, до речі, готовий продати патент, якщо хтось теж захоче їх виробляти.
Але як все-таки потрапляє на ринок, а далі на пасіки забруднена нафтопродуктами вощина?
–Похідні нафтопродукти свідомо додаються до воску в процесі виробництва, щоб зменшити собівартість вощини. Справа в том, що лабораторій належного рівня , які могли б розкласти віск по спектрах та перевірити на шкідливі для здоров’я бджіл домішки наразі в Україні немає. Для цього потрібне дуже серйозне обладнання.
На сьогодні вощина у нас на підприємстві коштує в середньому 200 гривень. Але я знаю, що люди купують і по 120-140 гривень. Не розумію тільки, як таке може бути й що це за вощина, якщо ціна нормального воску — 150 гривень за кілограм. Тому я, особисто, тепер купую бджолопакети лише у тих пасічників, які беруть мою вощину. Я сподіваюся, все-таки, що у нас буде більше пасічників, які розумітимуть, що їм потрібна саме вощина з чистого воску, а не з суміші. Особливо це стосується матководів.
А якщо хочете самостійно розібратися віск перед вами чи фальсифікат, звертайте увагу на запах. Запах чистого воску схожий на легкий аромат квітучої акації.
Автор: Саріогло І.
