Про необхідність зберегти бджіл, популяція яких під загрозою,  сьогодні говорять усі. Це головний запилювач планети, а глобальний економічний вплив цієї комахи тільки в США оцінюється у понад 100 мільярдів доларів.

Сьогодні перед сільським господарством поставлено завдання підвищення врожайності для забезпечення продовольчої безпеки зростаючого населення планети. У цій справі важливим фактором успіху є захист рослин від комах-шкідників та бур’янів. Для цієї мети широко використовуються пестициди та гербіциди. А оскільки шкідники в процесі еволюції виробляють стійкість до  препаратів, необхідно постійно розробляти нові засоби, які смертоносні для них, але не шкодять бджолам, які також є спорідненим біологічним видом. Це дуже складне завдання, яке сильно гальмує роботу.

Дослідники з Інженерного коледжу штату Орегон (США) вирішили використати можливості штучного інтелекту для захисту бджіл. При розробці нових препаратів вони використали спеціально написану комп’ютерну програму. Її завдання – швидко і безпомилково визначати, чи дана нова формула гербіциду, фунгіциду або інсектициду є токсичною для медоносних бджіл. Для цього в базу даних вводяться всі відомі молекулярні сполуки, для знищення шкідників, далі вводяться хімічні з’єднання, шкідливі для бджіл, визначаються нові можливі сполуки   і відстежуються, чи не з’являються шкідливі елементи  в новій формулі препарату. На виході отримують новий препарат, більш  смертоносний для шкідників, але який, з великою ймовірністю, не нашкодить бджолам. Це скорочує час на випробування вже синтезованого препарату щодо   безпечного практичного  застосування.

Анатолій ГУРМАН