Тропілапсоз — небезпечне паразитарне захворювання бджіл, яке спричинюють кліщі роду Tropilaelaps, переважно T. clareae та T. mercedesae. Вперше виявлений у Південній Азії, цей паразит сьогодні вважається потенційною загрозою для пасік Європи, зокрема й України.

Поточна ситуація. За офіційними повідомленнями, паразит Tropilaelaps clareae або інші види роду Tropilaelaps spp. ще не зареєстровані на території України. Разом з тим, спеціалісти зазначають, що Україна перебуває в зоні ризику, оскільки кліщ вже поширюється в країнах поруч та через зміни клімату умови можуть стати сприятливішими. При цьому важливий факт: у звичайних українських умовах зимівлі бджіл з безрозплідним періодом кліщ має великі труднощі вижити.

Кліщ Tropilaelaps — дрібний, подовжений, червоно-коричневий паразит, завдовжки близько 1 мм. Його тіло більш витягнуте, ніж у Varroa destructor, а ноги довші й рухливіші. Паразит живиться гемолімфою личинок і молодих бджіл, розмножуючись у запечатаному розплоді. Живе дуже швидко — повний цикл розвитку триває лише 4–5 діб.

Зображення показує відмінність між кліщами: зверху — Varroa, знизу — Tropilaelaps.

⚠️ Загрози та небезпека.

Tropilaelaps spp. — карантинний шкідник для ЄС. Через надзвичайно швидке розмноження паразит може знищити розплід за короткий час. Він легко поширюється між вуликами.

Пасивне перенесення – це головний шлях:

• Через бджіл-злодійок або бджіл-блукачок — коли вони залітають у чужий вулик, кліщі легко перебігають.
• Під час роїння або злиття сімей.
• Через інвентар, рамки, стільники — якщо їх переставляють між вуликами.
• При перевезенні пакетів чи маток з заражених регіонів.

На відміну від вароа, Tropilaelaps не може довго виживати без розплоду — максимум 1–2 дні, тому в умовах постійного розплоду в теплому кліматі він становить велику небезпеку.

Шкода для бджіл:

• Деформовані, ослаблені молоді бджоли.
• Нерівномірний, “дірчастий” розплід.
• Зниження продуктивності сім’ї.
• Відставання у розвитку колонії.
• Можлива загибель розплоду при масовому зараженні.

Профілактика та лікування:

• Карантин нових сімей, маток і пакетів (не менше 30 днів).
• Не переставляти рамки між сім’ями без перевірки.
• Зберігати відстань між вуликами не менше 0,5–1 м.
• Біотехнічні заходи: створення безрозплідного періоду (ізоляція матки на 14–21 день).
• Хімічна обробка: акарициди, дозволені для вароатозу (деякі ефективні також проти Tropilaelaps).
• Моніторинг: регулярна перевірка розплоду під мікроскопом.

Зимівля та виживання кліща

• Tropilaelaps не адаптований до холоду і не може жити на дорослих бджолах. У безрозплідний період (листопад–січень в Україні) кліщ гіне протягом 48 годин. Тому у вуликах, де природно припиняється розплід, він не переживає зиму.

Лише в теплих зимівниках або за умов постійного розплоду можливе часткове виживання. Отже, тривалий безрозплідний період повністю зупиняє розвиток та призводить до загибелі кліща Tropilaelaps.

Але є ризики:

Теплі зими → якщо розплід не припиняється (а так уже буває останні роки в південних регіонах України).

Закриті зимівники із плюсовою температурою.

Породи бджіл з тривалим розплодом (італійська, кавказька).

У цих умовах Tropilaelaps може частково зберегтись, перезимувавши в запечатаному розплоді.

Висновок. Тропілапсоз — потенційно небезпечний, але контрольований паразит. Його слабке місце — залежність від розплоду. Вчасна профілактика, карантин і створення безрозплідного вікна дозволяють уникнути зараження або повністю знищити кліща, якщо він з’явився на пасіці.