1. Що зробила European Professional BeekeepersAssociation (EPBA) та EuropeanBeekeepersAssociation (EBA)?
14 листопада 2025 року EPBA направила офіційне звернення до:
- Єврокомісара з сільського господарства
- Міністрів країн ЄС
- Профільних комітетів Європарламенту
У зверненні вони заявили, що – основні твердження EPBA:
- Український мед нібито має “сумнівне походження”, і це “давно відомо в секторі”.
- QSI Bremen та інші європейські лабораторії “непрямо підтверджують” наявність фальсифікацій.
- Україна “роками експортує майже стільки, скільки виробляє”, що, на думку EPBA, фізично неможливо.
- Різке підвищення квот ЄС на український мед у 2025 році нібито загрожує європейським бджолярам.
- На ринку ЄС начебто з’являються великі обсяги фальсифікованого меду, що “маскується під український”.

Ключове звинувачення EPBA
EPBA стверджує, що під прикриттям українського експорту в ЄС потрапляє дешевий фальсифікований мед, і звинувачує Єврокомісію в тому, що вона “ігнорує проблему”.
2. У чому логіка EPBA?
EPBA пропонує таку логіку: Якщо Україна виробляє приблизно стільки ж, скільки експортує, а імпорту немає — то, мовляв, відсутній “надлишок”, який можна експортувати.
А якщо експортні обсяги ростуть — “значить, це не український мед”.
Це маніпулятивне припущення, тому що:
- в Україні різко впало внутрішнє споживання під час війни
- українські бджолярі продовжують виробляти
- мед в Україні традиційно майже не імпортують
3. Що відповіли українські бджолярські асоціації
Українські асоціації підготували офіційне заперечення, у якому пояснили:
Головні тези України:
1. QSI Bremen НЕ ЗВИНУВАЧУЄ Україну
- Українська сторона вказує, що:
- звіт QSI — це технічний документ про недоліки методів аналізу, а не про країни
- у ньому немає жодного звинувачення проти України
EPBA перекрутила функцію звіту і використала його поза контекстом.
2. Офіційні дані QSI та JRC показують протилежне
Українські асоціації навели таблицю, де Україна:
- IRMS: 0% підозрілих зразків
- LC-IRMS: 1.6%
- NMR Bruker: 2%
Для порівняння, у “проблемних” країн:
- Індія — до 100%
- Китай — до 70%
- Туреччина — до 90%
Україна — в зеленій зоні, одна з найбільш прозорих країн-постачальників.
3. EPBA робить висновки, яких немає у звіті
У відповідь сказано:
- EPBA вириває з контексту технічні дані
- подає припущення як “відомий факт”
- ігнорує офіційні цифри Єврокомісії (JRC), де Україна показує високі показники чистоти
4. Експорт ≈ виробництво — це нормально у воєнний період Українські асоціації пояснили:
- Війна знизила внутрішній попит майже вдвічі
- Роздрібна торгівля й HoReCa знищені в багатьох регіонах
- Люди економлять, купують менше меду
- Бджолярі продовжують виробляти
Отже експорт закономірно зріс, бо внутрішній ринок практично не існує. Це головний контраргумент проти звинувачення EPBA.
5. Реальні країни ризику — інші.
Українська сторона нагадує:
- JRC прямо вказує на Китай, Туреччину, деякі країни Латинської Америки
- у деяких країнах рівень підозрілих зразків понад 90%
Україна в офіційних даних не входить у жодну групу ризику.
6. Україна відкрита до контролю. Українські асоціації наголошують:
- Україна проходить десятки перевірок
- співпрацює з JRC, QSI, Intertek
- підтримує реформу аналітичних методів
Це демонструє прозорість галузі.
4. У чому головна суть протистояння?
EPBA намагається довести:
- що Україна — джерело фальсифікованого меду
- що збільшення українських квот загрожує європейським бджолярам
- що ЄС має обмежити імпорт, бо він “неякісний”
Україна доводить:
- дані EPBA маніпулятивні
- QSI та JRC не підтверджують жодних звинувачень
- Україна входить до топу найчистіших постачальників
- у воєнних умовах експорт зростає закономірно
- проблема фальсифікації — не в Україні, а в зовсім інших країнах
5. Що насправді стоїть за цією атакою (незадекларовані мотиви)
На основі аналізу обох документів:
1. Європейські виробники бояться конкуренції
Український мед:
- дешевший
- якісний
- стабільно присутній на ринку
- фізично витісняє дорожчий мед з ЄС
2. EPBA використовує медову “кризу автентичності” як політичний важіль
Замість того, щоб:
- вимагати реформи методів аналізу
- посилювати контроль для всіх країн
EPBA обрала одну “мішень” — Україну, тому що:
- з нею легше вести політичну дискусію.
- ЄС щойно збільшив квоти
- Україна не є членом ЄС і має менше можливостей захищатись
Підсумок у 5 фразах:
- EPBA звинуватила Україну у фальсифікації меду, але зробила це без жодних доказів.
- В основі їхнього листа — вирване з контексту та некоректне використання даних QSI.
- Офіційні дані QSI та JRC показують, що Україна — один із найчистіших і найпрозоріших постачальників меду в ЄС.
- Збільшення українського експорту — природний наслідок війни, а не ознака фальсифікації.
- Українські асоціації надали ЄС чітке, технічно грамотне й аргументоване спростування.
Увага! на офіційному сайті EuropeanBeekeepingAssociation (EBA) дійсно вказано, що Тетяна Васильківська (TetyanaVasylkivska) — це одна з керівних осіб організації.На сторінці «Leadership / ExecutiveBoard» EBA — серед членів правління є Vasylkivska, з позицією „EBA Vice-PresidentforPromotionandInternationalCooperation“. В описі заснування EBA та його цілей вона також фігурує як представник від України.
