Німеччина є однією з ключових країн Європейського Союзу у сфері бджільництва — як за кількістю пасік, так і за впливом галузі на сільське господарство, науку та регулювання ринку меду. Дані, представлені д-р Йаною Плоґманн під час Медового форуму 14 листопада 2025 року, дають цілісне уявлення про сучасний стан і перспективи німецького бджільництва.
Масштаби галузі та її економічне значення
Станом на 2023 рік у Німеччині налічується близько 140 тисяч бджолярів, з яких 77 % — чоловіки і 23 % — жінки. У 2024 році в країні утримувалося приблизно 1 мільйон бджолосімей, що на 33 % більше, ніж у 2007 році. Найвища концентрація пасік зосереджена в південних федеральних землях.
Медоносна бджола в Німеччині розглядається не лише як виробник меду, а й як одна з ключових сільськогосподарських «тварин». За оцінками, близько 85 % урожаю в рослинництві та плодівництві прямо залежать від запилення медоносними бджолами. Загальноекономічна користь від запилення становить близько 2 млрд євро на рік, що у 10–15 разів перевищує вартість виробництва меду як продукту.
Виробництво, споживання та імпорт
- Середній показник виробництва у 2024 році склав 31 кг меду на одну бджолосім’ю. Водночас рівень самозабезпечення країни медом залишається відносно низьким — близько 37 %, що зумовлює значну залежність від імпорту.
- Споживання меду в Німеччині стабільно високе і становить приблизно 1,02 кг на особу на рік. Серед основних постачальників імпортного меду важливе місце посідає Україна, частка якої у 2024 році сягнула 22 % загального імпорту меду в Німеччину.
Організація ринку та збут
Для німецьких бджолярів ключовим каналом реалізації меду залишається прямий продаж споживачеві, а також збут через товариства виробників. Реалізація через роздрібні торговельні мережі має другорядне значення. Саме прямий збут забезпечує найвищу додану вартість і тісний контакт між бджолярем та споживачем.
Наука і державний моніторинг
Німецьке бджільництво спирається на потужну наукову інфраструктуру. У країні працює 22 державні та приватні наукові й дорадчі установи, з яких 8 — на рівні федеральних земель. Важливу роль відіграє Німецький моніторинг бджіл (DeBiMo), що діє з 2004 року та охоплює всю територію країни. Його мета — визначення причин втрат бджолосімей і щорічна оцінка стану галузі.
Актуальні виклики та тренди
- Серед ключових викликів останніх років — поширення Vespa velutina (азійського шершня), який з 2014 року поступово розширює ареал у Німеччині. У 2025 році цей вид був офіційно перекваліфікований як уже осілий, що потребує системного управління і фіксації завданих збитків.
Важливим трендом є посилення вимог до маркування меду. Зміни до Директиви ЄС про мед, ухвалені у 2024 році, передбачають обов’язкове зазначення країн походження меду в купажах у порядку зменшення частки. У Німеччині ці вимоги впроваджено без змін, а оновлена Постанова про мед набуде чинності у 2026 році.
Окрему увагу приділено проблемі фальсифікації меду. Загальноєвропейські дослідження 2021–2022 років показали, що майже у 46 % перевірених зразків імпортного меду виникли підозри щодо невідповідності вимогам. У відповідь Німеччина активно розвиває аналітичні методи контролю та бере участь у роботі Медової платформи ЄС, метою якої є гармонізація підходів до виявлення фальсифікацій.
Погляд у майбутнє
- Символом міжнародної ролі Німеччини у світовому бджільництві стане конгрес Apimondia 2029 року, який планується провести в Лейпцигу за участі провідних німецьких бджолярських організацій.
Матеріал підготовлено за презентацією д-р Йани Плоґманн (Dr. Jana Plogmann), Bundesministerium für Landwirtschaft, Ernährung und Heimat (BMLEH),Медовий форум, 14.11.2025 р.
