Бджолопластика – так назвали цей унікальний вид мистецтва… Львівський художник Роман Зуб, що відомий своєю камерною образотворчою пластикою з дерева – не один зачаровувався його тонконюансованими різьбленими натюрмортами та пейзажами – показує напрочуд оригінальні твори, аналогів яких ми не знаємо.
Йому, бджоляреві зі стажем, прийшла чи то від землі, чи з небес чудова ідея – залучити до співтворчості бджіл. Спостерігачки подиву гідну креативність маленьких комах, Роман почав задавати їм своєрідні “програми” — ставить у вулики рамки з частково вибудованими вощаними композиціями, продовжити i розвинути котрі повинні були бджоли. Ідея, думається, постмодерністська, при цьому, враховуючи цілющі властивості матеріалу, цілком здорова.
Непередбачуваність остаточного результату була чи не основною інтригою проекту. Інколи смугасті співавтори” доволі слухняно втілювали задум людини, інколи творили щось цілковито несподіване, підкоряючись віковічній логіці. Так, задавши, бджолам збудувати квадрат (планувалося створити солодкий варіант квадрата Малевича), художник, натомість, несподівано отримав неправильну округлу форму, що свідчить про повне неприйняття природою геометричною абстракції.
Образний зміст робіт розкривається через асоціативне сприйняття: кожен глядач зважаючи на власний емоційний досвід, властивості своєї фантазії, бачить у вощаних химерах чи то людські постаті, чи пейзажі, чи тварин, чи щось інше.
Галина Кусько, кандидат мистецтвознавства, доцент Львівської академії мистецтв
Сергій Метельов: Коли бджолярство стає мистецтвом
Сергій Метельов – пасічник із Харкова, ім’я якого стало відомим не лише у колах бджолярів, але й серед поціновувачів сучасного мистецтва завдяки його унікальному проєкту: картинам на прополісних полотнах.
Метельов є керівником проєкту “Apiculture” (“Колодне бджільництво для душі”) та членом Спілки Пасічників Харківської області. Його підхід до бджільництва базується на принципах природного утримання бджіл, часто у спеціальних колодах (вуликах із колод), де бджоли максимально наближені до природного середовища. Цей метод дозволяє меду довше перебувати у вулику, насичуючись цілющими ароматами прополісу та бджолиним повітрям.
Ноу-хау: Прополісні полотна
Інноваційність мистецького проєкту Сергія Метельова полягає в підготовці основи для картин.
Секретна обробка: Полотна протягом тривалого часу (до двох років) розміщуються безпосередньо у вуликах або колодах.
Насичення прополісом: За цей час бджоли, природно використовуючи прополіс для дезінфекції та герметизації свого житла, просочують полотно цією смолистою речовиною. Полотно набуває природного коричневого чи темно-зеленого відтінку, який залежить від пори року та джерела збору прополісу.
Створення картини: Після насичення прополісом полотно стає основою, на якій працюють художники (зокрема, і донька Сергія Метельова). Завданням художників є не зафарбовувати повністю прополісний фон, а максимально залишати його незаймані краї, інтегруючи природну текстуру та колір воску й прополісу в сюжет.
Цінність та ідея проєкту.
- Цей проєкт поєднує екологію, апітерапію та живопис. Картини на прополісних полотнах мають подвійну цінність:
- Художня цінність: Роботи створюються олійними фарбами, передаючи настрій, любов до природи та життєві моменти.
- Терапевтична цінність: Полотно, насичене прополісом, зберігає його антибактеріальні та ароматерапевтичні властивості. Вважається, що така картина здатна гармонізувати простір і насичувати його цілющими випарами.
Проєкт “АПІкультура” від Сергія Метельова — це яскравий приклад того, як традиційне бджільництво може перетворитися на інноваційний культурний продукт, який несе ідею природної чистоти та здоров’я.
