Ще кілька десятиліть тому підмор вважали лише відходом пасіки. Проте сучасні дослідження показують, що це унікальна природна сировина, яка об’єднує в собі практично всі цінні речовини, притаманні продуктам бджільництва: меду, пилку, маточному молочку, прополісу, воску й бджолиній отруті.

Чому підмор такий цінний?

Фізіологічна дія бджолиного підмору настільки різноманітна, що його справедливо називають «концентрованою апі-аптекою». Він виявляє протизапальні, бактерицидні, знеболювальні, антитромботичні, протисклеротичні, ліпотропні, імуномодулювальні, адаптогенні та навіть протипухлинні властивості. Також підмор регулює роботу серцево-судинної та ендокринної системи, нормалізує обмін речовин, уповільнює старіння.

Цей широкий спектр пояснюється наявністю біологічно активних сполук:

Гепарин і гепариноїди — підтримують баланс між згортанням і протизгортанням крові, стабілізують тиск, покращують стан судин.

Хітозан — це природний біополімер, який отримують із хітину (панцирі креветок, крабів, комах, зокрема бджіл). Основна користь для людини: схуднення та контроль холестерину, очищення організму (детокс), захист і відновлення шкіри, прискорення загоєння ран, підтримка імунітету. Він розчиняється в слабких кислотах і має унікальні властивості: адсорбційні, антимікробні, імуномодулюючі. Бджолозан (хітозан бджіл) – адепти апітерапії пишуть що ця речовина, потужніша за хітозан ракоподібних. Вона знижує рівень холестерину, очищує кишківник, виводить токсини, солі важких металів і радіонукліди. Також прискорює загоєння ран без рубців і проявляє протидіабетичну дію.

Бджолина отрута у складі підмору зберігає свої властивості навіть після термообробки. Доведено, що її білки лише частково руйнуються у травному тракті, і в кров потрапляють активні пептиди, які діють м’яко, але ефективно.

Бджолиний жир містить повний комплекс поліненасичених жирних кислот, перевершуючи риб’ячий жир. Він є джерелом ейкозаноїдів — речовин, що регулюють тиск, знімають запалення, нормалізують імунітет і запобігають серцево-судинним захворюванням.

Харчові волокна з тіла бджоли діють як природні сорбенти: виводять токсини, відновлюють роботу кишечника, сприяють формуванню здорового мікробіому.

Додаткові корисні властивості:

• Окрім уже відомих, сучасні дослідження відкривають нові напрями використання підмору:

• Антиоксидантна дія – завдяки меланіну, що входить до складу хітозану, підмор захищає клітини від окисного стресу та уповільнює старіння.

• Нейропротекторний ефект – компоненти підмору підтримують роботу нервової системи, підвищують стійкість до стресів, допомагають при синдромі хронічної втоми.

• Косметологія – екстракти з підмору застосовують у кремах і масках для шкіри. Вони покращують мікроциркуляцію, сприяють відновленню еластичності, прискорюють загоєння після акне чи дерматитів.

• Гепатопротекторна дія – підмор допомагає відновленню печінки після інтоксикацій, у тому числі медикаментозних.

• Профілактика онкології – науковці вивчають потенціал бджолозану й меланінових комплексів у гальмуванні росту пухлинних клітин.

Форми застосування

Бджолиний підмор може використовуватися у вигляді:

• відварів і настоїв,
• спиртових настоянок та екстрактів,
• мазей, лініментів і кремів,
• медових композицій.

Їх приймають внутрішньо, застосовують зовнішньо або наносять на слизові оболонки. Сьогодні описано понад 10 лікарських форм на основі підмору.

Показання до застосування. Препарати з бджолиного підмору входять у комплексне лікування при:

• серцево-судинних захворюваннях (стенокардія, інфаркт, варикоз, тромбофлебіт),
• патологіях нирок і сечовидільної системи,
• захворюваннях передміхурової залози (простатит, аденома),
• ендокринних порушеннях (діабет, проблеми щитоподібної залози),
• запальних процесах шкіри та м’язово-суглобової системи,
• неврологічних і психічних розладах (епілепсія, астенія),
• проблемах зі зором, пам’яттю та імунітетом.

Для здоров’я і довголіття

Бджолиний підмор — це не тільки лікувальний засіб, а й потужний профілактичний продукт. Він підвищує фізичну та розумову працездатність, допомагає відновитися після хвороб і операцій, захищає від впливу шкідливих факторів довкілля, сприяє збереженню молодості. У програмах біогеронтології його розглядають як один із природних засобів уповільнення старіння й продовження активного довголіття.