Іспанська фармакологічна компанія Laboratorios Calier S.A. випустила нові смужки для лікування вароатозу Calistrip® Biox на основі щавлевої кислоти.
На відміну від звичайних препаратів із щавлевою кислотою, Calistrip® Biox діє не короткочасно, а залишається в бджолосім’ї протягом шести тижнів. За цей час майже всі бджоли контактують зі смужками, що призводить до скидання кліщів. Бажано мати сітчасте дно.
Дигідрат щавлевої кислоти, який міститься у смужках, уже багато років демонструє свою ефективність у боротьбі з кліщем варроа, хоча механізм його дії на паразита досі остаточно не з’ясований. Проте дослідники припускають, що кліщ чутливий до кислих значень pH, які створює ця речовина.
Як і інші препарати на основі щавлевої кислоти, ці смужки не діють на кліщів, що знаходяться у запечатаному розплоді, а лише на паразитів, які сидять безпосередньо на бджолах. Тому в оброблюваних бджолиних сім’ях бажано мати мало або зовсім не мати запечатаного розплоду.
Окрім активної речовини – дигідрату щавлевої кислоти – до складу смужок входить гліцерин. Це запобігає висиханню смужок під час тривалого застосування і перешкоджає надто швидкому випаровуванню щавлевої кислоти. Також у склад входять рідкий парафін, ерукамід і поліпропілен.
Одна упаковка препарату містить десять смужок із щавлевою кислотою й достатня для обробки п’яти бджолиних сімей.
Станом на липень 2025 року Calistrip® Biox продається в ЄС за середньою ціною близько 60 євро, що дорівнює 12 евро (580 грн) на одну сім’ю.
Бджоли та антибіотики
З 1 грудня 2018 року в Канаді було запроваджено обмеження на використання антибіотиків у бджільництві. Усі лікарські засоби, важливі для лікування людей, зокрема окситетрациклін і тилозин, які раніше застосовували для боротьби з американським і європейським гнильцем та іншими інфекційними хворобами, стали доступними лише за ветеринарним рецептом. Крім того, лише фахівець має офіційно контролювати використання антибіотиків і призначати їх у рамках затвердженої схеми лікування.
Цей захід мав на меті зміцнити здоров’я та імунітет бджіл, а також боротися з антимікробною стійкістю (AMR) – здатністю патогенів протистояти дії антибіотиків, що ускладнює лікування інфекцій. Всесвітня організація охорони здоров’я називає AMR однією з десяти головних загроз для людства. Другою метою обмежень було зменшення ризику потрапляння залишків антибіотиків у мед, що значною мірою ускладнює його експорт.
З моменту введення цих обмежень минуло вже майже 7 років. Які результати маємо сьогодні? Використовуючи дані національних опитувань, учені проаналізували інформацію більш ніж про 700 000 бджолиних сімей щороку в період з 2015 по 2023 рік. Виявилося, що середній рівень зимової загибелі бджіл у країні зріс з менше ніж 20% до понад 40%, і це попри те, що використання антибіотиків знизилося вдвічі – з приблизно 50% до 25%. Тобто очікуваного позитивного ефекту не сталося, скоріше навпаки. Чому так?
Спробу відповісти на це питання зробив доктор Брендан Дейслі з Університету Гвельфа. Його наукову працю на цю тему опубліковано в журналі Nature Sustainability (https://www.nature.com/articles/s41893-025-01603-y).
Він пояснює: залежність бджіл від антибіотиків уже встигла сформуватися. Багато років поспіль бджолам регулярно давали препарати на їх основі, які справді пригнічували хвороботворні бактерії. Але внаслідок цього в комах ослабла власна мікробна захисна система, а також не сформувався стійкий корисний та «природний» мікробіом, здатний стримувати патогени. Регулятори обмежили антибіотики, але не запропонували бджолярам безпечної та ефективної альтернативи.
«Це замкнене коло: з одного боку, антибіотики допомагають боротися з хворобами, з іншого – руйнують мікробіом, не розрізняючи корисні й шкідливі бактерії, – каже Дейслі. – Ми можемо спостерігати щось на зразок мікробного апокаліпсису прямо на наших очах».
Покращити ситуацію могли б пробіотики, які здатні відновлювати й підтримувати здоров’я мікробіома. Проте, вони ще не впроваджені масово – їхню ефективність тільки вивчають. У результаті бджоли стали ще вразливішими до інфекцій, ніж до запровадження обмежень.
Нині Дейслі очолює дослідження з вивчення механізмів дії різних пробіотиків у кишечнику бджіл.
У статті автор передусім зосереджується на ролі мікробіому бджіл і наслідках зменшення застосування антибіотиків. З прочитаного складається враження, що саме це є основною причиною зростання смертності бджіл. Однак це – спрощене уявлення.
Наукова спільнота розглядає багатофакторну модель причин високої загибелі бджіл, до якої входять: паразити (насамперед кліщ Varroa destructor); вірусні інфекції (особливо ті, що поширюються вароа); пестициди, особливо неонікотиноїди; монокультурне сільське господарство (нестача різноманітного пилку); кліматичні зміни та стреси від транспортування; порушення мікробіому (як через антибіотики, так і через погані умови довкілля).
Брендан, безумовно, обізнаний із цими чинниками, а своєю роботою лише підкреслює, що мікробіом бджіл – це ключовий, недооцінений фактор. Вразливість через порушення мікробіому може підсилювати дію всіх інших загроз.
