- Народився в 1941 р. на Кіровоградщині у бджолярській родині. Дід Федір і три моїх дядьки мали невеличкі пасіки на своїх обійстях.
- В 1946 році сім’я переїхала в м. Кривий Ріг, де в 1948 р я пішов в школу. На літні канікули батьки відвозили мене в село до рідних, де я з зацікавленням спостерігав за життям бджіл.
- Моє перше безпосереднє «знайомство» з бджолами відбулося в 12 років, коли я не витримав сидіти в закритій дядьком Гнатом хаті і відкрив двері, щоб подивитися як він качає мед. Покусали мене бджілки тоді знатно…
- Цікаво, що цей епізод не відбив у мене бажання в подальшому займатися бджолами. Та військова служба, яку я розпочав в 1958 р вступом до Житомирського військового училища, на протязі 33 років з її багаточисленними переїздами не давала мені такої можливості. Але в ці роки я з задоволенням читав книжки по бджільництву і робив записи цікавої інформації. І тільки після виходу на пенсію у 1991 році я зміг реально зайнятися бджільництвом.
- Практичними навичками я опанував доволі швидко тому, що мав для цього гарне теоретичне підґрунтя — більше 800 аркушів моїх багаторічних записів. Та до того ж я багато експериментував по питаннях зимівлі бджіл і роїння.
- В результаті цієї роботи вже в 1997 році я написав і видав свою першу книжку, присвячену сучасним технологіям зимівлі бджіл, а з січня 2002 року заснував і почав видавати першу в Україні бджолярську газету «Пасіка, бджола, здоров’я». Так воно й пішло у мене з тих пір — практична робота на своїй пасіці, поглиблене вивчення бджіл, робота на видавничій ниві та в ЗМІ, громадська робота, благодійна діяльність і т. ін.
На сьогодні за 27 років заняття бджільництвом маю такі здобутки.
- Написав та видав понад 20 книг загальним накладом більше 190 тис. примірників.
- Був засновником і головним редактором двох газет. Приймав участь в заснуванні журналу «Бджолярський круг, та був заступником головного редактора.
- В квітні 2009 р заснував «Фонд ім. П.І. ПРОКОПОВИЧА», основною метою якого є пропаганда та розповсюдження знань і трудів нашого геніального Пасічника і вшанування його пам’яті. Являюсь виконавчим директором «Фонду».
- Був координатором проекту видання в 2010-2012 р.р. трьохтомника «Вибраних творів П.І. ПРОКОПОВИЧА» — загальний об’єм 912 сторінок.
- В 2009 році створив персональний сайт www.mirpchel.com.ua. Являюсь його володарем і адміністратором. На сьогодні сайтом вже скористались близько 2 000 000 користувачів. На сайті розміщені понад 100 моїх статей по актуальних питаннях теорії і практики бджільництва, проблемних питаннях життя громадських організацій та ін.
- При фінансовій підтримці 115 благодійників створив гранітний пам’ятник «200 років вулику ПРОКОПОВИЧА», який в травні 2014 р був встановлений на території ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. ПРОКОПОВИЧА».
- Мої книги «Основы пчеловодства» та «Пчеловодство. Практический курс» поставлені на портал www.pchelovod.info у вільний доступ, де налічується 1804 видання.
- На сьогодні книга «Основы…» 7 років поспіль впевнено посідає перше місце по числу скачувань в списку «Топ—10» з результатом 32 767 скачувань.
- Моя книжка «Здоров’я нам бджола дарує» видана українською, словенською і російською мовами загальним накладом 48 тис. примірників.
- Моя стаття «Традиції апітерапії в Україні» увійшла до 47 статей авторів з 24 країн світу, які склали видану в Словенії «Інтеркнигу—2017» з назвою «No Bees, No Life» («Без Бджоли немає Життя»).
- Маю патент UA 70545A від 15.10.2004 р. на принципово новий спосіб сухої високотемпературної переробки воску і воскотопку «ВВТ-1п», яку виготовляє відома фірма «Меліса-93». Реалізовано вже більше 1 тис. екземплярів цієї оригінальної воскотопки.
- Член «Спілки журналістів України» (2007), Почесний пасічник України (2010), кавалер Золотої відзнаки «Бджолярського кругу» (2017).
— Додатково по біографії: http://www.mirpchel.com.ua/homepage/o-sebe
— Всі видання, починаючи з 1997 року: http://www.mirpchel.com.ua/moi-publikatsii/moi-knigi/9-ranee-izdannye-knigi (в кінці сторінки)