Внутрішній ринок — опора стабільності: куди рухається українське бджільництво у 2026 році

Листопад традиційно стає часом підбиття підсумків для медової галузі. Медовий Форум 2025, що відбувся у Торгово-промисловій палаті України, показав: бджільництво входить у фазу глибокої трансформації. Про ключові зміни у секторі та їхні причини розповів Едуард Кричфалушій (ТОВ «Мед України»).

Розворот на внутрішнього споживача

Найпоказовішим сигналом року стала зміна структури збуту меду. Якщо у 2024 році 77% продукції експортувалося і лише 23% споживалося всередині країни, то прогноз на кінець 2025 року демонструє інший баланс: 43% — внутрішній ринок, 57% — експорт. Це не випадковість, а відповідь галузі на сукупність викликів.

Серед ключових чинників — повномасштабна війна, міграція виробників і споживачів, проблеми з мобілізацією, а також складний сезон для медоносів. Весняні меди, акація, липа, гречка й соняшник у 2025 році дали нерівні та часто нижчі врожаї. Додатково вплинула логістика: значна частина пасік була змушена змінити локацію, переїжджаючи у безпечніші регіони.

Від «bulk» до доданої вартості

• Ще один помітний тренд — поступова відмова від моделі продажу меду як дешевої сировини у великих обсягах. Внутрішній ринок змушує виробників змінювати підхід: акцент робиться на якість, ідентифікацію та бренд.

Зростає інтерес до сертифікації, маркування з можливістю простежити походження меду, розвитку локальних і регіональних брендів. Пасічники та переробники дедалі активніше використовують цифрові канали збуту, працюють з екоупаковкою та прямою комунікацією зі споживачем.

Де українці купують мед

Структура внутрішніх продажів також змінюється. Частка організованого рітейлу зросла з 15% у 2024 році до 20% у 2025-му. Натомість частка ринкових перепродавців дещо зменшилась. Найбільшим сегментом залишається прямий продаж від пасічника до споживача (B2C), що свідчить про високу роль довіри та особистого контакту.

Виклики, які залишаються

• Разом із позитивними зрушеннями галузь стикається з серйозними проблемами. Близько 60% внутрішнього ринку досі перебуває у «сірій зоні» — без бренду, маркування та чіткої ідентифікації. Це створює ризики як для споживача, так і для репутації українського меду загалом.

• Окремим викликом залишається брак достовірної галузевої статистики та потреба у механізмах захисту внутрішнього ринку.

Погляд у майбутнє

2025 рік показав: українське бджільництво зберігає стійкість навіть у надзвичайно складних умовах. Переорієнтація на внутрішнього споживача та створення продуктів із доданою вартістю — це не тимчасове рішення, а стратегічний шлях до зрілої, конкурентної та європейської моделі галузі.

Підготовлено за матеріалами доповіді Едуарда Кричфалушія на Медовому Форумі 2025.