1. Що зробила European Professional BeekeepersAssociation (EPBA) та EuropeanBeekeepersAssociation (EBA)?

14 листопада 2025 року EPBA направила офіційне звернення до:

• Єврокомісара з сільського господарства
• Міністрів країн ЄС

• Профільних комітетів Європарламенту

У зверненні вони заявили, що – основні твердження EPBA:

1. Український мед нібито має “сумнівне походження”, і це “давно відомо в секторі”.
2. QSI Bremen та інші європейські лабораторії “непрямо підтверджують” наявність фальсифікацій.
3. Україна “роками експортує майже стільки, скільки виробляє”, що, на думку EPBA, фізично неможливо.
4. Різке підвищення квот ЄС на український мед у 2025 році нібито загрожує європейським бджолярам.
5. На ринку ЄС начебто з’являються великі обсяги фальсифікованого меду, що “маскується під український”.

Ключове звинувачення EPBA

EPBA стверджує, що під прикриттям українського експорту в ЄС потрапляє дешевий фальсифікований мед, і звинувачує Єврокомісію в тому, що вона “ігнорує проблему”.

2. У чому логіка EPBA?

EPBA пропонує таку логіку: Якщо Україна виробляє приблизно стільки ж, скільки експортує, а імпорту немає — то, мовляв, відсутній “надлишок”, який можна експортувати.

А якщо експортні обсяги ростуть — “значить, це не український мед”.

Це маніпулятивне припущення, тому що:

• в Україні різко впало внутрішнє споживання під час війни
• українські бджолярі продовжують виробляти
• мед в Україні традиційно майже не імпортують

3. Що відповіли українські бджолярські асоціації

Українські асоціації підготували офіційне заперечення, у якому пояснили:

Головні тези України:

1. QSI Bremen НЕ ЗВИНУВАЧУЄ Україну

• Українська сторона вказує, що:
• звіт QSI — це технічний документ про недоліки методів аналізу, а не про країни
• у ньому немає жодного звинувачення проти України

EPBA перекрутила функцію звіту і використала його поза контекстом.

2. Офіційні дані QSI та JRC показують протилежне

Українські асоціації навели таблицю, де Україна:

• IRMS: 0% підозрілих зразків
• LC-IRMS: 1.6%
• NMR Bruker: 2%

Для порівняння, у “проблемних” країн:

• Індія — до 100%
• Китай — до 70%
• Туреччина — до 90%

 Україна — в зеленій зоні, одна з найбільш прозорих країн-постачальників.

3. EPBA робить висновки, яких немає у звіті

У відповідь сказано:

• EPBA вириває з контексту технічні дані
• подає припущення як “відомий факт”
• ігнорує офіційні цифри Єврокомісії (JRC), де Україна показує високі показники чистоти

4. Експорт ≈ виробництво — це нормально у воєнний період Українські асоціації пояснили:

• Війна знизила внутрішній попит майже вдвічі
• Роздрібна торгівля й HoReCa знищені в багатьох регіонах
• Люди економлять, купують менше меду
• Бджолярі продовжують виробляти

Отже експорт закономірно зріс, бо внутрішній ринок практично не існує. Це головний контраргумент проти звинувачення EPBA.

5. Реальні країни ризику — інші.

Українська сторона нагадує: 

• JRC прямо вказує на Китай, Туреччину, деякі країни Латинської Америки
• у деяких країнах рівень підозрілих зразків понад 90%

Україна в офіційних даних не входить у жодну групу ризику.

6. Україна відкрита до контролю. Українські асоціації наголошують:

• Україна проходить десятки перевірок
• співпрацює з JRC, QSI, Intertek
• підтримує реформу аналітичних методів

Це демонструє прозорість галузі.

4. У чому головна суть протистояння?

EPBA намагається довести:

• що Україна — джерело фальсифікованого меду
• що збільшення українських квот загрожує європейським бджолярам
• що ЄС має обмежити імпорт, бо він “неякісний”

Україна доводить:

• дані EPBA маніпулятивні
• QSI та JRC не підтверджують жодних звинувачень
• Україна входить до топу найчистіших постачальників
• у воєнних умовах експорт зростає закономірно
• проблема фальсифікації — не в Україні, а в зовсім інших країнах

5. Що насправді стоїть за цією атакою (незадекларовані мотиви)

На основі аналізу обох документів:

1. Європейські виробники бояться конкуренції

Український мед:

• дешевший
• якісний
• стабільно присутній на ринку
• фізично витісняє дорожчий мед з ЄС

2. EPBA використовує медову “кризу автентичності” як політичний важіль

Замість того, щоб:

• вимагати реформи методів аналізу
• посилювати контроль для всіх країн

EPBA обрала одну “мішень” — Україну, тому що: 

• з нею легше вести політичну дискусію.
• ЄС щойно збільшив квоти
• Україна не є членом ЄС і має менше можливостей захищатись

Підсумок у 5 фразах:

1. EPBA звинуватила Україну у фальсифікації меду, але зробила це без жодних доказів.
2. В основі їхнього листа — вирване з контексту та некоректне використання даних QSI.
3. Офіційні дані QSI та JRC показують, що Україна — один із найчистіших і найпрозоріших постачальників меду в ЄС.
4. Збільшення українського експорту — природний наслідок війни, а не ознака фальсифікації.
5. Українські асоціації надали ЄС чітке, технічно грамотне й аргументоване спростування.

Увага! на офіційному сайті EuropeanBeekeepingAssociation (EBA) дійсно вказано, що Тетяна Васильківська (TetyanaVasylkivska) — це одна з керівних осіб організації.На сторінці «Leadership / ExecutiveBoard» EBA — серед членів правління є Vasylkivska, з позицією „EBA Vice-PresidentforPromotionandInternationalCooperation“. В описі заснування EBA та його цілей вона також фігурує як представник від України.