Як пiдготувати приміщення для зимівлі бджiл?

Перш нiж занести бджiл у зимiвник, його завчасно добре просушують, обладнують вентиляцією та дезінфікують для знищення шкідливої мікрофлори. Для цього приміщення бажано обкурити сiркою. Для вуликів треба обладнати стелажі, які не повинні торкатися стiн i стелi. Це потрібно для того, щоб бджiл не турбували стук дверей та ходіння по підлозі.

Уci підготовчі роботи для зимiвлi бджiл, як правило, виконують влiтку. Для спостереження за температурою та вологiстю у примiщеннi зимiвника встановлюють  термометр i психрометр. Кращими зимiвниками вважаються пiдземнi та напiвпiдземнi. Вони добре захищені вiд дiї зимового холоду та різких коливань температури навколишнього середовища.

Часто молодi бджолярі запитують, чи можна утримувати бджіл взимку у підпіллі житлового будинку? Так, можна. Температура в них зазвичай утримується невисока, плюсова, повiтря сухе. В такому приміщенні обов’язково має бути вентиляція. Заносити бджiл до зимiвника варто тодi, коли остаточно встановиться холодна погода i стане зрозуміло, що погожих днів для обльоту більше не буде.

Вулики переносять з наглухо закритими льотками, дуже обережно, тому що під час перенесення бджоли збуджуються i довго не можуть заспокоїтися. В цей час температура в гнізді зростає, що спричиняє: запітніння стінок вуликів i стільників. У вуликах пiдвищується вологiсть. За недостатньої вентиляції в зимівнику вони довго не висихають.

Щодо мікроклімату в зимівнику, то він має бути таких параметрів: стабільна температура в межах від О до 4° С, незалежна від температури навколишнього середовища, вiдносна вологiсть повiтря 75-85%. Для цього в зимівниках має бути обладнана вентиляція.

Порушення вентиляції може призвести до підвищення вологості й рiвня вуглекислого газу. Коли ці продукти обміну речовин не видаляти, то вологiсть у вулику поступово досягне критичної точки. Вологiсть, яка накопичується у вулику, – найнебезпечніше явище для зимуючих бджіл. Вiдкритий мед, як губка, всмоктує вологу із повітря. його вологiсть пiдвищується в 2-3 рази, а це призводить до бродiння. Перга вiд надлишку вологи закисає, а крайнi стiльники вкриваються плiснявою.

Згодовування бджолам неякісних кормiв призводить до порушення обміну речовин, ушкоджує ‘їхню травну систему i, врешті-решт, викликає пронос.

Створюються сприятливі умови для розвитку спор ноземи, розмноження клiща та поширення небезпечного захворювання розплоду – аскосферозу. Спостерігається масове осипання бджіл. Навесні такi ослаблені бджолосім’ї значно відстають у розвитку.

Для належної вентиляцiї нижні та верхні льотки вуликів мають бути повністю відкриті. Льоткові сувки встановлюють так, щоб мишi не могли проникнути до вулика. Однак відкриті льотки можуть не забезпечити своєчасне видалення вологого повiтря з вулика, тому ще з осені варто забезпечити видалення вологи через дашок вулика. Вентиляцiя через дашок надiйнiша вiд вентиляції через верхнiй льоток. Для цього існує кiлька способів:

• Верхнi утеплювачі виготовляють з вологопоглинаючих матеріалів (подушки з листям, паклею, сухим мохом, мати з чекану); 
• Вiдrинають заднiй кутник полотнинки;
• Використовують суцiльнi стелинки з зарешiтчаними отворами;
• Збоку чи ближче до задньої стiнки видаляють дашки вуликів i натягують дрібну сітку на піддашник.

Дуже важливо посилити вентиляцію ближче до весни, коли в гніздах бджіл з’явиться розплід, потреба в кисні різко зросте. Перезволожені приміщення згубно діють на бджіл.

До недоліків зимівників належить те, що в них важко i навіть неможливо регулювати температуру навколишнього середовища.

Як же правильно спостерiгати за зимiвлею бджiл у примiщенні? У першій половині зими до зимівника заходити варто лише за різких коливань температури навколишнього середовища для регулювання вентиляційного обладнання. Ближче до весни температуру та вологість у приміщенні контролюють кожні 3-5 днiв.

Заходити до зимівника треба обережно, без стуку та скрипу. Коли вже зайшли до зимівника, то треба уважно прислухатися. Повна тиша, чи ледь чутний гул, свідчать про те, що зимiвля проходить благополучно. Сильний шум – свiдчення про духоту i спрагу. Цi явища можуть бути викликані сухiстю повiтря, пiдвищеною температурою чи кристалізацією меду. Необхiдно пiдсилити вентиляцiю у примiщеннi.

Вулики оглядають за допомогою електричного ліхтарика з червоним склом.

Прослуховують вулик за допомогою гумового шланга, який вставляють у льоток. Рiвний шум, який нагадує шелест листя дерев, – свiдчення нормального стану сім’ї. В сім’ях, де закiнчуються корми, бджоли особливо збуджені, їхній шум чітко прослуховується у трубцi. Коли сiм’я починає гинути від нестачі кормів, чується слабкий i недружній гул. Однак за шумом складно робити висновки про стан зимуючих бджіл, особливо малодосвідченим пасічникам. Точніше уявлення про зимівлю бджіл можна отримати від детального огляду підмору на денці вулика. Нижній льоток прочищають від підмору один раз на мiсяць. Для цього обережно звільняють льоток вiд загороджувача i дротом з розплющеним кiнчиком вигортають пiдмор.

Коли вiдбуваеться кристалiзацiя меду, то в пiдморi виявляеться велика кiлькiсть медового цукру. В цьому випадку можна допомогти бджолам, підвісивши бiля верхнього льотка пляшку з водою. У воду опускають один кiнець гнотика, а другий кінець опускають у верхній льоток вулика.

Коли в пiдборi виявлені мишачий послід i бджоли з відірваними головками й грудками, вживають заходів з видалення мишей з вуликів. Підмор вiд неблагополучно зимуючих бджіл вiдправляють до ветеринарноi лабораторii.

Неблагополучна зимiвля буває зазвичай від нестачі кормів з вини пасiчника. В цьому випадку бджіл треба підгодовувати цукрово-медовим тiстом чи густим медом. В обох випадках готують буханцi вагою 1-1,5 кілограма, загортають у два-три шари марлi й кладуть. на рамки пiд полотнинку біля гнізда бджіл.

I ще про одне. Якщо молодi бджоли не встигли облiтатися восени, то варто провести кiмнатний облiт бджiл. Примiщення зимiвника попередньо прогрiвають до температури 17-20° С i лише пiсля цього заносять до нього вулик. Через 2-3 години температуру пiдвищують до 25-27° С, вулик встановлюють напроти вiкна так, щоб прилiтна дощечка була на рiвнi пiдвiконня, а вiдстань мiж вуликом i вiкном 20-25 см. Вiкно попередньо затягують марлею, щоб бджоли не билися об скло. Льотки вiдкривають поступово. Пiсля прогрівання бджоли поступово починають вилітати i облітуються бiля вiкна. Обліт зазвичай триває близько 4 годин. Пiсля обльоту вікно затінюють, залишаючи освітленим лише льоток, щоб прискорити збір бджіл у вулику. Для цього температуру в приміщенні знижують до 20° С. Пiсля цього бджiл заносять до зимiвника. 

Ось, власне, i всi тонкощi зимiвлi бджiл у примiщеннях. Про них варто пам’ятати i повсякчас дотримуватися, тодi й бджоли перезимують добре. 

Джерело: Журнал “Пасіка”, №11, 2009 рік, с. 4-5.