Бджолина сім’я – складна цілісна біологічна і господарська одиниця. Вона складається із де кількох десятків тисяч робочих бджіл, кількох сотень або тисяч трутнів і однієї матки. Кількість бджіл в нормальній сім’ї природно змінюється на протязі року. До весняно-літнього сезону в сім’ї бджіл нагромаджується 50-60 тисяч особин. Такі сім’ї здатні інтенсивно і швидко збирати великі запаси корму.

До осені і зими кількість бджіл зменшується до 15-20 тисяч особин. Це зменшення корисне для сім’ї, так як скорочує витрату корму у неактивний період року. Відповідно міняється і уявлення про сильну сім’ю. Восени і ранньою весною сильною буває сім’я, яка має 20-25 тис. бджіл (8-9 вуличок), а літом, в розпал сезону, – в три рази більша. В одному кілограмі бджіл знаходиться 10 тис. особин. В одній вуличці, на стільнику в рамці 435×300 мм, знаходиться весною біля 250 г бджіл. На рамках 435×230 мм весною знаходиться біля 200 г бджіл.

Визначаючи кількість вуличок у яких знаходяться бджоли мають на увазі, що вони займають увесь простір стільника зверху донизу. Найбільш точно число вуличок можна підрахувати рано вранці, після відносно прохолодної ночі, коли всі бджоли, які знаходяться у вулику зосереджені на стільниках з розплодом і навколо нього. Весною сильною вважають сім’ю, яка займає 8-9 вуличок, середньою – 6-7 вуличок, слабкою – 4-5 вуличок.

Сильна сім’я, яка має багато бджіл, збирає більше нектару і готує з нього більше меду. Але в збільшенні продуктивності бджолиних сімей має значення не тільки кількість, але і якість ви рощених бджіл.

Сильна сім’я дає своїм личинкам більше корму, внаслідок чого розвиваються більш повновагові бджоли з добре розвинутими органами. Так, наприклад, на дні комірок з 2-3-денними личинками виявлено личинкового корму у сімей масою 1,5 кг – 4,4 мг, а у сімей масою 0,5 кг – 2,8 мг. Середня маса народжених бджіл склала у сильних сімей 113 мг а у слабких -101 мг. Хоботок у бджіл слабких сімей був коротший, тергіти меншого розміру.

Сильні сім’ї підтримують в гнізді з розплодом стабільну температуру (33-35°С) і вологість, що підвищує якість виведення бджіл. Зниження температури (до 30-32°С) в нижній частині стільників в гніздах слабких сімей затримує розвиток личинок на 4-5 днів. При утриманні цієї температури виводяться бджоли більш легкі, з меншою довжиною хоботка і крил, частіше з недорозвинутими крилами (вони гинуть при першій же спробі вильоту з вулика).

Бджоли в слабких сім’ях різняться і меншою тривалістю життя. Молоді бджоли в сильній сім’ї (масою 2,1 кг) жили весною в середньому 30-34 дні, в слабких сім’ях (0,58 кг) тривалість життя їх складала в середньому 26,6 дня, тобто на 15% менше. Під час польотів бджоли слабких сімей гинуть швидше і в більшій кількості. Саме значним зменшенням загибелі бджіл при польотах і меншою тривалістю їхнього життя пояснюється повільний ріст маси бджіл у слабких сім’ях ранньою весною, незважаючи на вирощування ними порівняно великої кількості розплоду.

Витрата корму на сім’ю поступово збільшується по мірі росту сім’ї. Проте, на одиницю маси бджіл (1 кг) витрата корму у сильних сімей різко знижується: чим сильніша сім’я, тим менше енергії затрачує кожна бджола на обігрівання гнізда і, отже, тим легше бджолам підтримувати всередині гнізда постійну температуру.

Сильна сім’я володіє більшими потенціальними можливостями тепло утворення. При весняних похолоданнях в сильній сім’ї бджоли ущільнюють ся на стільниках по периферії розплоду, затримуючи вихід тепла. В слабких сім’ях, де більша частина молодих бджіл зайнята вирощуванням роз плоду, немає резервів для «ліквідації прориву» при пониженій температури зовнішнього середо вища, що частіше приводить до охолодження і загибелі розплоду по краях стільників.

З настанням теплої по годи створюються сприятливі умови для збору нектару, пилку і збільшення кількості розплоду. Сильна сім’я швидше нарощує бджіл, ніж слабка, тобто реакція на потепління в неї проявляється повніше.

Ріст слабкої сім’ї обмежується нестачею бджіл. В такій сім’ї матка відкладає яєць значно менше своїх біологічних можливостей, а це знижує швидкість нагромадження бджіл в сім’ї.

Від сильних сімей можна сформувати за сезон одну-дві нових сім’ї.

Слабкі сім’ї гірше зимують і частіше піддаються різного роду захворюванням. Сильна сім’я на багато повніше проявляє здібності до захисту гнізда від ворогів і шкідників.

Особливо великі пере ваги мають сильні сім’ї у зборі нектару і його переробці в мед. З настанням головного медозбору в сильній сім’ї значно збільшується літ бджіл, в той час, як в слабкій немає резервів для такого посиленого льоту. Тому сильні сім’ї збирають більше меду не тільки в абсолютній кількості, але і на одиницю живої ваги.

Велика кількість молодих бджіл, здатних збирати і переробляти нектар і не зайнятих вирощуванням розплоду, – особливість сильної сім’ї, завдяки якій вона краще використовує медозбір і краще захищається від несприятливих умов середовища.

Ще в свій час Нестерводський у своїх висновках писав, що сім’ї силою навесні від 0,3 до 0,5 кг непридатні до само стійного розвитку, тому їх треба приєднати до інших сімей.

Сім’ї з силою від 0,9 до 1 кг бджіл не є безнадійними, але не дають прибутку. До них треба застосувати відповідні заходи, щоб прискорити їхній розвиток навесні. Сім’ї з силою бджіл понад 1 кг; за невеликим винятком, показують добрі результати. Зважаючи не це, треба спочатку застосувати загальні заходи для нарощування сили в усіх сім’ях, потім вжити додаткових заходів для нарощування бджіл залежно від сили сімей. Поряд з цим необхідно виправляти випадкові хиби, щоб не припинився розвиток бджолосімей до головно го медозбору.

Невеликі сім’ї з силою 3-5 вуличок можна пере творити в середні, а потім і в сильні, здійснюю чи таки прийоми, як вирівнювання або підсилювання одних сімей за рахунок інших і створення їм належних умов для швидкого нарощування бджіл.

Як і підсилення, так і вирівнювання допустиме тоді, коли більша сім’я має залишок бджіл, які могли б більше вигодувати розплоду, а в іншій їх явно не вистачає для вигодовування розплоду. В цьому випадку після вирівнювання загальний темп розвитку обох сімей збільшується.

В останні роки підсилювання середніх сімей за рахунок сильніших рекомендується робити на великих пасіках з метою стандартизації прийомів весняного догляду. Доцільність цього доведе на в умовах, де бджільництво має медовий та медово-запилювальний напрям. Без значного збитку для сімей розплід можна відбирати не раніше, ніж він розшириться на 5 повних рамок 435×300 мм. Відбирати від такої сім’ї можна за один раз не більше однієї рамки. Взамін відібраної рамки ставлять рамку з гарним бджолиним стільником або штучною вощиною. Повторно відбирати рам ки від сильних сімей можна не раніше, ніж через 2 тижні, коли розплід знову розшириться до 6-7 рамок.

Коли в сім’ях буде 7 рамок з розплодом, а всього в гнізді бджолами буде покрито 9 рамок, то відбір сьомої рамки розплоду для підсилення нуклеусів і слабких сімей виявляється навіть корисним, так як відбором розплоду можна попередити роїння і збільшити вирощування розплоду в основних сім’ях.

Стільники з розплодом (зрілим, запечатаним, з якого вже виходять бджоли) дають тільки здоровим сім’ям з хорошими матками. В такому випадку підсилення сім’ї зразу ж приведе до збільшення вирощування розплоду. За один раз слід давати не більше однієї рамки, ставити її тільки в середину гнізда, де розплід добре покривають бджоли. Щоб не охолодити гніздо і роз плід, підсилювати слабкі сім’ї слід тільки під час теплої погоди.

Необхідно також підсилити печатним розплодом і всі нуклеуси з запас ними матками, які залишаються після виправлення безматочних сімей, або спеціально підготовлених з осені для отримання раннього приросту нових сімей. Нуклеуси, підсилені рано весною, розвиваються в повноцінні сім’ї і нічим не відрізняються по продуктивності від основних сімей пасіки.

Для підсилення слабкої сім’ї їй дають 1-2 рамки із суцільним запечатаним на виході розплодом, взятим від сильних сімей. Розплід дають зрілий, з якого вже виходять бджоли. Щоб слабка сім’я могла обігріти підставлений розплід, із її гнізда видаляють зайві рамки, залишаючи їй стільники, які повністю обсиджують бджоли.

Можна навіть видалити 1-2 рамки з відкритим розплодом, віддавши його сильним сім’ям на виховання. Через тиждень після першого підсилення сім’ї повторно дають рамки із запечатаним розплодом, взамін від слабкої забрати сильній рамку відкритого розплоду.

При підсиленні льотними бджолами вулик із сильною сім’єю ставлять на місце вулика із слабкою сім’єю (можна бджолам обох сімей надати однакового запаху); слабку навпаки ставлять на місце сильної. Переставляють вулики в теплу погоду під час хорошого льоту бджіл. Бджоли сильної сім’ї, по вертаючись із взятку, потрапляють у слабку сім’ю, в результаті чого сім’я підсилюється. Сильна сім’я позбувається своїх льотних бджіл, але до неї потрапляють льотні бджоли слабкої сім’ї.

При переміщенні вуликів не можна брати сім’ї, які різко відмінні по силі. Взамін великого числа льотних бджіл в сильну сім’ю потрапить надто мало бджіл (із слабкої сім’ї) і вони не зможуть повністю покрити свій розплід, і частина його може загинути.

Підсилюють ослаблені сім’ї шляхом перестановки вуликів головним чином на пасіках, де в результаті неправильного розміщення в окремі вулики набилось дуже багато бджіл під час обльоту.

Виправлення слабких сімей не закінчується їх підсиленням. В подальшому за ними необхідно старанно доглядати, поки вони не зрівняються з нормальними сім’ями.

Сила повноцінної бджолиної сім’ї визначається якістю матки, тобто здатністю інтенсивно відкладати яйця, розвитком її статевих органів і рівнем активності. Важливе значення для характеристики матки має сила сім’ї – в сильній сім’ї завжди знаходиться хороша матка. Від неї залежить не тільки чисельність бджіл у вулику, їхня сила, а й ритм роботи та енергія їх. Коли матка здорова, сім’я процвітає. Але як тільки вона захворіє, бджіл охоплює тривога за своє існування, вони поспішають вивести собі нову, молоду матку.

Смерть матки – катастрофа для сім’ї. Настає повний розлад її функціональної діяльності. Якщо обставини складаються так, що бджоли не можуть ви вести нову матку, сім’я приречена на загибель. Особливо великі втрати спричиняє загибель маток у ранньовесняний період, коли виводити маток неможливо. В цей час вони не можуть запліднитись. Дослідивши велику кількість пасік, В.А.Нестерводський встановив, що в сім’ях з матками першого року життя гине зимою 0,2% маток, дворічних – 2,9%, а трирічних -10%.

Сім’ї з молодими дво-тримісячними матками нарощують до зими значно більше бджіл, ніж сім’ї з матками однорічними, а тим більше дво-трирічними. Так, восени у гніздах сімей з однорічними матками є 4,4 рамки розплоду, з дворічними – 2,6, а з трирічними – тільки 1,5 рамки. Досліди Приморської дослідної станції бджільництва по казали, що сім’ї з одно річними матками зібрали в середньому на 8,1 кг меду більше, ніж сім’ї з 2-3-річними матками. В перших сім’ях перед медозбором було відповідно більше розплоду і бджіл. За даними Болгарської станції бджільництва, сім’ї з однорічними матками мали на 37% більше розплоду, на 18% більше бджіл і зібрали на 42% більше меду, ніж сім’ї з трирічними мат ками.

Тому, для підвищення продуктивності бджоли них сімей, рекомендується використовувати маток віком не більше двох років. Деякі пасічники міняють їх щорічно, підвищуючи тим самим продуктивність сімей і позбавляючись роїння.

Автор: Рєпка В.