Спостережливому і досвідченому бджоляру багато про що можуть розповісти дрібниці помічені у льотка або звуки бджіл, які ті видають. Щоб зрозуміти стан сім’ї, її настрої та плани іноді зовсім не обов’язково робити огляд. Іноді досить просто уважно її вислухати. 

Звуки бджоли важко передати літерами та складно описати словами. А який обдарований музичний слух треба мати, щоб визначити з якою ношею вона повернулася з поля – з пилком, водою, нектаром або взагалі ні з чим. Але знаю, серед бджолярів є такі унікуми. 

Але є «голоси» простіші, а «фрази» виразніші. Їх ні з чим не переплутаєш і їх бажано знати кожному бджоляреві.

Ось, наприклад, класика, неодноразова описана у літературі – звуки схожі на шелест сухого листя при подиху легкого вітру, що супроводжуються рідкісними скрипучо-пискливими нотками – ознака голодування сім’ї, що зимує. А якщо подібний шум дуже слабкий, і з кожним днем ​​стає все тихіше і жалібніше – це вірна ознака швидкої загибелі бджіл від голоду.

Напевно, всі добре впізнають так зване “квакання” або “спів” маток, що сидять у маточниках. Ці звуки є провісниками швидкого виходу рою.

Найпотужніший, радісний і тріумфуючий звук сім’ї, це гул рою, що виходить. Іноді його можна почути і ні з чим не переплутати за сотню метрів від вулика. Для комах це гул урочистості, сили та молодості. Для пасічника – тривоги, іноді досади на додаткову роботу. Треба не прогавити рій, придумати як його зняти, куди заселити, як краще з ним вчинити… Скоро… дуже скоро… на всіх пасіках країни нас чекає таке…

Якщо спійманий і заселений рій пізно ввечері сидить у своєму новому житлі тихо, то, швидше за все, там немає матки і вранці він злетить. І навпаки, якщо з вулика чується рівне, впевнене гудіння – бджілки взялися за справу з благоустрою нового житла – толк буде.