У бджолярів Північної Кароліни (штат на Південному сході США) є відома на всі Штати фішка: іноді вони отримують мед темно-синього та фіолетового кольору. Найчастіше це відбувається у місцевості Сандхіллз. Синій мед зустрічається частіше, фіолетовий – рідше.
Девід Ауман, президент Асоціації бджолярів округу Річмонд, колись зайнявся бджільництвом спеціально для того, щоб отримувати фіолетовий мед. Нині Девід має три сім’ї. І що характерно, незвичайний мед з’являється не кожен рік, його може бути більше або менше і зазвичай не у всіх вуликах. Якщо меду мало, його сім’я вживає екзотику сама, якщо багато – реалізує. Такий мед дорожчий. Якщо традиційний продукт коштує 12 доларів за півлітрову банку, то фіолетовий – 15. За словами Аумана, фіолетовий мед не відрізняється якимось особливим смаком. «Він мені здається фруктовішим і солодшим». Тобто основна його цінність – незвичайний колір. Адже знавці стверджують, що такого меду у світі більше немає.
Головне питання, яке не дає спокою – що надає меду такого кольору? Точних даних немає. Наукових чи серйозних лабораторних досліджень ніхто не проводив. Єдине, що залишається – губитися у здогадах, будувати гіпотези.
Джон Емброуз, бджоляр-ветеран та колишній президент Асоціації бджолярів штату Північна Кароліна, ще у 70-х роках минулого століття проводив експерименти, намагаючись знайти причину. Він препарував бджіл які несли нектар у вулики і виявляв, що він був звичайного, світло-бурштинового кольору. Те саме, він робив із бджолами, що вилітали на медозбір і бачив, що мед у їхніх шлуночках вже блакитного чи фіолетового кольору. «Це говорить про те, що щось відбувається з нектаром усередині вулика, – стверджував Емброуз, – але ось що саме, абсолютно не зрозуміло».
Ще один відомий бджоляр, професор Університету штату, Девід Тарпі стверджує, що за весь час було проведено одне, більш-менш серйозне дослідження і дійшли висновку, що незвичні відтінки обумовлені поєднанням декількох факторів, головний з яких – блакитний колір нектару, який виділяє дерево кислиця, якщо воно росте на кислих ґрунтах з високим вмістом алюмінію в умовах посухи. Не дивлячись на всю переконливість пояснення, не все сходиться… Незвичайний мед помічений також у тих регіонах, де кислиця не росте. Взагалі, пояснення з наявністю кислого ґрунту з великим вмістом алюмінію відкидати рано, оскільки під впливом цих факторів плюс певних погодних умов інші рослини також здатні виділяти нектар незвичайних властивостей, наприклад, гортензія.
Ще одна версія – наявність у Північній Кароліні рослини тіті. З цією рослиною пов’язане таке поняття як блакитний розплід. Коли нектару титі багато, на білих, напівпрозорих бджолиних личинках з’являються внутрішні сині та пурпурові смуги, які ніби відсвічують харчовий тракт бджоли, що формується. Таке явище часто спричиняє загибель розплоду. Знову ж таки, рослина широко поширена, але нектар забарвлює виключно личинок, але не мед.
Серед підозрюваних постачальників фіолетового барвника також японські квіти кудзу, фруктовий сік бузини чи чорниці і навіть невідомий науці грибок, що поселяється в меді, а незвичайний колір, це відходи його життєдіяльності.
І звичайно в ходу конспіративна версія, згідно з якою, це місцеві пасічники спеціально підфарбовують мед харчовими барвниками для створення галасу навколо своєї продукції. Такий своєрідний маркетинговий прийом. На користь цієї догадки говорить той факт, що багато бджолярів Північної Кароліни багато чули, але ніколи не добували синього або фіолетового меду на своїх пасіках.
Анатолій ГУРМАН, телеграм-канал автора: https://t.me/pasikadenzadnem
