Apis_cerana,_Asiatic_honey_bee_-_Khao_Yai_National_Park1
Біологія бджоли

Мобілізуючі “панічні крики” азіатських бджіл

Азіатські медоносні бджоли (Apis cerana) мають жорстокого ворога азіатського шершня (Vespa velutina) та гігантського шершня (Vespa soror). Наші європейські шершні (Vespa crabro), за лютістю та агресивністю щодо бджіл значно поступаються своїм азіатським побратимам. Розграбування та вбивство всіх мешканців вулика буквально за один день там не рідкісне явище. Щоправда, місцеві бджоли, знаючи про цю небезпеку, виробили захисні механізми проти згубних набігів.

У ЗМІ вже давно описаний прийом, коли бджоли кидаються на шершня-розвідника у льотка, обгортають його в клуб і інтенсивно працюючи крильцями доводять температуру всередині до 47 градусів і через кілька хвилин лазутчик гине – ризик масованого нападу знижується. Європейські бджоли (Apis mellifera)  у такий спосіб захищатися не здатні.

Вчені припустили, що довге співіснування поруч із таким грізним хижаком мало б виробити у бджіл ефективний механізм мобілізації на захисту від нападів. Але який?

Дослідники записали та проаналізували звуки, що виходять з бджолиного вулика при виникненні тих чи інших загроз. Загалом було зроблено близько 30 000 записів. З’ясувалося, що як тільки біля гнізда з’являється шершень бджоли починають видавати характерні звуки. В них є щось спільне від криків тривоги і панічного страху приматів і птахів. Або вони схожі на людські верески та завивання. Інші дослідники порівнюють ці звуки з набатним дзвоном, що закликає до мобілізації на захист гнізда.

Щойно хижак з’являється біля гнізда та його запах доходить до бджіл, гул із гнізда швидко збільшується у 7 разів! Звуки ці бджоли видають махами крил і навіть ударами головою один об одну. При цьому вони починають активно переміщатися по стільниках. Все це призводить до швидкої мобілізації на захист гнізда, що зрештою дає сім’ї шанс на виживання.

Вчені також з’ясували, що поява дрібних хижаків (одиноких шершнів, наприклад) не викликає подібної захисної реакції. Мабуть, в результаті еволюції бджоли навчилися розуміти ступінь загрози. Цікаво, що подібної поведінки у європейської медоносної бджоли не спостерігається. 

Вчені також впевнені, що робота з вивчення звуків, що виходять з вуликів, допоможе їм у майбутньому досконально розібратися в інших процесах, що відбуваються в бджолиній сім’ї.

За матеріалами закордонної преси записав Анатолій Гурман

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *