Аграрний комітет Верховної Ради шістнадцятьма голосами проти одного підтримав законопроект №5274-1 “Про розвиток галузі бджільництва, охорону, захист та збереження бджіл”, який був напрацьований робочою групою з питань бджільництва за участі представників громадських об`єднань пасічників України. На найближчій сесії законопроект 5274-1 буде внесено до Верховної Ради для голосування у першому читанні.

Детальніше про проект закону №5274-1 в ексклюзивному інтерв’ю президента Спілки пасічників України Володимира Стретовича.

– Чому взагалі постало питання щодо внесення змін до Закону України “Про бджільництво”?

-Закон “Про бджільництво”в Україні діє з 2000 року. Зрозуміло, що відтоді багато що змінилося і в державі і в суспільстві. Та й саме бджільництво, як галузь, теж змінилося, насамперед, в зв’язку з інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва.
Виникла низка питань, які вимагають нормативно-правового врегулювання. В червні минулого року була створена робоча група. До неї включили пасічників, фермерів, апітерапевтів, інших фахівців та підприємців, чия діяльність пов’язана з бджільництвом. Мета – підготувати нову редакцію закону про бджільництво.

Але вже з перших днів стало зрозуміло, що частина наших “колег”, які представляли “Конгрес українських бджолярів”, відверто саботували роботу над законом: подавали невиправдано величезну кількість правок, намагалися протиснути визначення, які не відповідають предмету закону. Дуже багато часу було витрачено на дискусії. При чому в глосарії з’явилося безліч слів, які в тексті закону навіть не згадуються.

В результаті із 40 статей Закону до 12 березня було опрацьовано лише 6. На цьому, останньому засіданні домовилися, що 24 березня роботу буде завершено і ми подамо узгоджений проект. А далі відбувається щось незрозуміле. 15 березня в Верховній раді з’являється законопроект від групи народних депутатів, який по суті повторював всі наші спільні напрацювання, В той же час, в ньому з’явилися положення, з якими члени Спілки пасічників були принципово не згодні.

– Які саме?

– Дописалися навіть до того, що об’єктом регулювання є дикі бджоли, які роями вилетіли зі свійських пасік, розвинулися в лісі, здичавіли і не підлягають контролю пасічників. Як можна регулювати діяльність таких бджіл? А це передбачено в проекті закону 5274. І таких відвертих дурниць там чимало.

Але найбільше обурення викликало те, що автори внесли до законопроекту положення щодо створення центрального органу державної влади з питань бджільництва та спеціального фонду розвитку бджільництва. Наповнюватися фонд мав відрахуваннями від доходів пасічників, від експорту медової продукції. Тобто пасічники повинні робити певні внески на свій же розвиток. І це сьогодні, коли весь світ йде шляхом дерегуляції, щоб якомога менше було інституцій, які займаються упорядкуванням господарської діяльності.

Ці функції все більше передаються фаховим асоціаціям, бо хто краще пасічника знає, що потрібно пасічнику? А тут, навпаки, береться курс на жорстку централізацію, яка автоматично тягне за собою створення багатолюдної армії нових чиновників, що в сучасних реаліях приведе до хабарництва. Пасічникам, насамперед, треба створити умови, а ринок сам відрегулює ціну, стосунки між пасічником і фермером.

Дізнавшись про дії «мастеров карманной тяги», ми звернулись до всіх членів робочої групи щодо негайного виправлення ситуації і наша позиція була підтримана.

Нам нічого не залишалося, як внести альтернативний законопроект, №5274 -1. Саме цей, проект закону Аграрний комітет Верховної Ради рекомендував взяти за основу і внести для голосування у першому читанні на найближчій сесії. Сподіваюся, що вже восени у нас буде новий закон.

-Якщо порівняти з Законом 2000 року, які ключові зміни внесено?

– В Законі, наприклад, передбачена норма, що громадським організаціям (пасічницьким об’єднанням) за рішенням влади можуть передаватися деякі повноваження. Наприклад, щодо навчання ветеринарним правилам по догляду за бджолами, щодо навчанням пасічників-початківців, щодо укладення договорів про послуги запилення. Змінюються нормативи системи оповіщення. Мається на увазі за скільки часу і в якій спосіб треба попереджати про обробіток полів, яка територія потрапляє під оповіщення, через які засоби зв’язку тощо.

Одночасно з ухваленням цього проекту будуть ухвалені зміни до кримінального і адміністративного законодавства, спрямовані на посилення відповідальності за шкоду,завдану бджільництву. І ще ціла низка новацій. Насправді роботу над законом, в силу вищеописаних обставин, ще остаточно не закінчено. Після схвалення у першому читанні будуть внесені необхідні пропозиції народних депутатів, так що працюємо далі. Тому, якщо, маєте пропозиції для розвитку галузі бджільництва – подавайте. 

Автор: Саріогло І.