Є серед представників нашої професії особлива каста – матководи. Впевнено можу сказати, що кращі представники цієї групи – справжня еліта бджільництва. До неї безумовно належить Аркадій Павлович Большаков, якого заслужено вважають одним з кращих матководів. 

Мені пощастило декілька разів бути в гостях у Аркадія Павловича та слухати змістовні розповіді цього майстра про свою роботу. Деякими цікавими моментами з почутого хочу поділитися. 

 «Перше весняне щепленняя провожу у той момент, коли я впевнений, що під час виходу на обліт молодих маток, на пасіці вже будуть трутні, готові до спарювання. Від засіву до статевої зрілості трута проходить 38 днів, у матки цей час складає 23 дні. Різниця 15 днів. Це обов’язково треба враховувати, інакше матки просто залишаться неплідними. Тобто, якщо ми хочемо отримати маток у першій декаді травня, треба, щоб трутовий розплід був закладений ще на початку березня (пасіка Аркадія Павловича розташована у Криму). Раніше, щоб отримати раннього трута, я пробував ставити рамки з трутовими комірками. Але, як тільки погода псувалася, приходило похолодання (для квітня це не новина), трутневий розплід бджоли з’їдали чи викидали з вулика. А порожня рамка по центру гнізда починала виконувати функцію діафрагми і такі сім’ї значно відставали у розвитку від інших. Щоб вийти з положення я використовую рамки, які зазвичай пасічники відправляють на перетопку – з вкрапленнями «острівками» трутневого розплоду. Такі ділянки бджолам легше обігріти і з них виходять цілком повноцінні трутні. 

У своїй практиці для щеплення, я використовую тільки мисочки з воску. Причому навесні вони діаметром 8,5-9 мм, літом – 9,5 мм. Це пов’язано з тим, що такі мисочки бджоли  приймають набагато краще. 

Подвійне щеплення не практикую. Достовірної інформації, що внаслідок цього матки виходять кращої якості немає. Про це ж пише у своєї книжці Рутнер. Проте, якщо при першому щепленні ви поклали мало маточного молочка, чи воно стало дуже густе і бджоли не прийняли личинку, то при повторному щепленні ви маєте змогу виправити становище. Однак, ця робота має сенс лише на маленьких пасіках. На великих матковивідних господарствах, де щеплення проводиться у масовому порядку, це робити недоцільно, так як йде велика втрата часу».