У серпні для комах, що літають приходить час небезпечного хижака, який любить поласувати нектаром пізніх квітів – павука-краба. Ці павуки поселяються в суцвіттях і завдяки своїй формі та кольору їх важко помітити не тільки людині, але й потенційній жертві. І якщо людина просто не задовольнить своєї цікавості, не сфотографує гарну комаху, то бджола або навіть джміль може поплатитися за це життям.
Біологія та особливості цього павука настільки цікаві, що варто згадати хоча б про деякі з них. Павуки-краби отримали таку загальну назву через свою схильність тримати передні ноги вгорі, як краби. Ще через здатність бігати боком, а також уперед і назад. Через їхню пристрасть до квітів, їх ще називають квітковими павуками.
Павук-краб та його найближчі види народжуються білими. Але в них є одна особливість: оселяючись на квітці, він здатний змінювати своє забарвлення під колір місця полювання. Наприклад, стати жовтим чи зеленим. Процес зміни забарвлення триває тиждень. Якщо він змінює дислокацію, то знову змінює колір, щоправда, цього разу це займає трохи більше часу.
Ці комахи справжні майстри мімікрії. Це необхідно, щоб успішно полювати і ховатися від хижаків. Від останніх вони дуже швидко втікають по стеблах рослин, ховаючись за ними. Вони спритні, як білки на деревах. Ще вміють хапати краї пелюсток і складати їх над своїм тілом, роблячись невидимими.
Атака їх дуже стрімка. Павук чекає, поки бджола, яка нічого не підозрює, підлетить ближче, а потім одним швидким рухом викидає свої довгі лапи і хапає ними жертву. Потім встромляє в неї свої ікла і впорскує отруту паралізуючої дії. Вона нешкідлива для людини, але дуже отруйна для бджіл.
Оскільки павуки-краби нападають із засідки, вони не плетуть павутиння і не завертають свою здобич у неї. Тим не менш, вони вміють створювати драглайн – павутиноподібну нитку, яка дозволяє їм стрімко спускатись на землю, щоб уникнути зустрічі з ворогом, наприклад, з птахом, повисаючи на ній. Потім павук знову підіймається цією ниткою, щоб зайняти своє місце в засідці.
Павуки-краби непропорційно до свого тільця сильні. Їм під силу зловити і втримати великого джмеля, який більше його в кілька разів і без видимих зусиль бігати по стеблі квітки зі здобиччю, що чинить опір (правда недовго). Бджола для нього взагалі легкий здобуток.
Допомогти бджолі уникнути зустрічі з цим хижаком людина не в змозі. Хіба що побажати якнайшвидшої зустрічі із синицею, і, доки він не встиг чкурнути з драглайном, дати йому легкий підсрачник нігтем. Ну, а бджолі – ніколи не втрачати пильності та обережності.
Анатолій ГУРМАН, телеграм-канал автора https://t.me/pasikadenzadnem
