Отруєння бджіл пестицидами
Здоров'я бджіл Технології

Профілактика отруєнь бджіл пестицидами

Проблема отруєнь бджіл засобами захисту рослин має два ключових учасника – бджоляр і сільгоспвиробник продукції рослинництва. Тільки діалог між ними дозволить не допустити загибелі бджіл.

Найкращий спосіб профілактики хімічних токсикозів бджіл — не варто вивозити бджіл у невідповідне місце та в невідповідний час.

Щоб попередити отруєння бджіл пестицидами пасічнику слід чітко дотримуватись правил ветеринарної санітарії на пасіці та належної бджільницької практики. В першу чергу мова йде про дотримання правил кочівлі бджіл та вимог Інструкції щодо попередження та ліквідацію хвороб і отруєнь бджіл.

По-друге – сільгоспвиробник повинен чітко виконувати порядок застосування пестицидів і проведення хімічних обробок сільгосп культур. Сільгоспвиробник проводить комплекс організаційних заходів, які передбачають плановість в роботі з засобами захисту рослин в сільгосппідприємствах та фермерських господарствах. Після затвердження плану обробок сільгоспкультур, його слід довести до відома спеціалістів ветеринарної медицини, які обслуговують дану територію, районного управління АПК, територіальної\ громади та Спілки пасічників.

При початку будь якого обробітку засобами захисту рослин адміністрація агропідприємств або фермери зобов’язані не менше ніж за 3-5 діб сповіщати населенню, ветеринарній службі та власникам пасік, які розташовані в радіусі до 7 кілометрів від місця проведення робіт, про місце і час проведення обробітку пестицидами, найменування препаратів і способи їх застосування. Коли територія, яка обробляється, знаходиться в кількох адміністративних районах, або областях, то сільгоспвиробники зобов’язані повідомити про майбутню обробку відповідні служби прилеглих територій у письмовій формі.

Оброблятися сільськогосподарські культури можуть тільки препаратами, зареєстрованими в Україні і занесеними до Державного реєстру пестицидів та хімікатів, які дозволено застосовувати в сільському господарстві. Під час кочівлі розміщення пасіки на території господарства відбувається лише з дозволу його керівника та служби ветеринарної медицини, яка обслуговує даний район. При розміщенні кочових пасік на землях держлісфонду, дозвіл отримується від керівника місцевого лісництва, або лісового господарства.

На кожній пасіці має бути ветеринарно-санітарний паспорт з щорічними відмітками ветеринарної служби та журнал пасічника з регулярними записами обліку ведення господарсько-зоотехнічної діяльності на пасіці, Тільки за умови їх наявності проводиться об’єктивна експертна оцінка збитку, нанесеного при отруєнні бджіл засобами захисту рослин.

Ви повинні увійти, щоб прочитати решту цієї статті. Будь ласка, увійдіть або оформіть передплату на електронний варіант газети.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *