Цікаво

СЛАВЕТНИЙ СОРОК СЬОМИЙ СКЛЕНАРІВСЬКИЙ ВУЛИК ПЕРЕДАЛИ ДО МУЗЕЮ

Бджолярям, ​​що цікавяться селекцією та європейськими видами бджіл, добре відоме ім’я Гуйдо Скленара (1871-1953). Цей австрійський бджоляр, селекціонер та підприємець ще наприкінці ХІХ організував власну пасіку у Містельбах (земля Нижня Австрія). Якось він звернув увагу на одну сім’ю (вона перебувала у вулику під номером 47), яка принесла найбільшу кількість меду. Бджоли відрізнялися тим, що літали за нектаром, коли мешканки інших сімей залишалися у вуликах. Вона також відрізнялася унікальною миролюбністю, добре зимувала, а у гнізді завжди був ідеальний порядок. Єдиним недоліком було інтенсивне прополісування. Скленар хотів отримати маточники від цієї сім’ї, але жодними методами не міг довести її до ройового стану. Зрештою, йому все ж вдалося отримати потомство, яке успадкувало від материнської сім’ї усі найкращі її якості. Так виник знаменитий підвид Скленар. Іноді його називають штамом 47 (від номера вулика). Доведенням цієї лінії до досконалості Гуйдо присвятив своє життя. Він став відомим на весь світ селекціонером, заснував у травні 1922 року спеціальний журнал «Mein Bienenmütterchen» («Моя маточка»), де щедро ділився своїм досвідом і знаннями з широкою публікою. Також налагодив виробництво своїх маток у великих обсягах, які користувалися, і досі користуються великим попитом у багатьох країнах Європи.

Гуйдо Скленар

Все своє життя Скленар зберігав  пам’ятний та щасливий для себе 47 вулик. Після його смерті він перейшов у володіння до тодішнього начальника селекційної станції Антона Шляйнінга. Через десятки років у розмові з головою Асоціації бджолярів землі Нижньої Австрії Францем Обендорфером, він заявив про бажання передати цей історичний артефакт у музей міста Містельбаха, де існує велика експозиція реліквій пов’язана з іменем Гвідо Скленара. І ось 9 лютого 2023 року у присутності мера Еріха Штубенволла інших офіційних осіб, та численних пасічників, шанувальників таланту видатного земляка, відбулася передача «святого Грааля» – так зараз прийнято називати цей вулик – музею.

«Тепер 47-му забезпечена довге та публічне існування з місією ілюструвати майбутнім поколінням звідки, в буквальному значенні цього слова, вийшла ця славетна бджола», – із задоволенням говорить майстер-пасічник Обендорфер.

Анатолій ГУРМАН

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.