Новини зі світу

Унікальний мед

Кілька місяців тому FSANZ, орган регулювання харчових продуктів в Австралії, дав дозвіл на продаж і купівлю нового типу меду в країні. Його видобувають від місцевих безжальних бджіл, яких в Австралії кілька. Наприклад, Tetragonulacarbonaria, Tetrahockingsi та інші. Мед від цих комах місцеві жителі вживали ще за довго до прибуття на континент європейців з медоносними бджолами. Популярним він і сьогодні. Його збирають мало, вважається, що він дуже корисний, звідси великий попит та висока ціна. Але досі його купівля та продаж знаходилася у «сірій зоні».

Проблема була в тому, що за міжнародними стандартами цей мед сильно відрізнявся від меду бджіл медоносних, тому таким вважатися не може. Якщо останній складається в основному з фруктози, глюкози та в незначній мірі сахарази, то мед безжальних бджіл в основному містить трегалозу. Як і сахароза (за простим цукром), вона також містить глюкозу і фруктозу, різниця полягає в хімічному зв’язку між цими двома простими цукрами.

Трегалоза дисахарид, що рідко зустрічається, цілющі властивості якого, втім давно відомі. Сьогодні її використовують у косметичних засобах як зволожуючий засіб та антиоксидант. Але на думку дослідників з Університету Квінсленду, трегалоза може бути більш здоровою альтернативою іншим цукрам. Причина у зв’язку, що поєднує моносахариди в молекулі. Оскільки цей зв’язок стабільніший, ніж у сахарозі, нашому організму потрібно більше часу, щоб розщепити цей складний цукор. Це призводить до нижчого глікемічного індексу: рівень глюкози у крові підвищується плавніше і демонструє різкий стрибок.

Трегалоза може мати ще одну перевагу перед сахарозою – не завдає шкоди ротовій порожнині. Причина тут у тому, що бактерії, що викликають такі проблеми як карієс, не розцінюють цей підсолоджувач як апетитну їжу.

Слід взяти до уваги ще одну деталь: як стверджують вчені цукор і мед на 50% солодші за трегалозу. Тому мед безжальних бджіл помітно не такий солодкий як ці продукти. На думку тих, хто пробував цей мед, це скоріше суміш солодкого та кислого смаку зі специфічним післясмаком. Проте цей специфічний мед знаходить своїх шанувальників. 


Мед мілітаризованої зони

Сон Хоан народився до війни у ​​Кореї 1951-1953 років. Його рідний будинок був повністю зруйнований, а сам він сьорбнувши не мало горя, після перемир’я, опинився на території Південної Кореї. Його рідне і повністю зруйноване село опинилося в демілітаризованій зоні (DMZ) країни, що розділяє (її довжина 250 км, а ширина 9,5 км).

Трагічні події тієї війни стали для Хоана не загоєною раною всього його життя. Його нестримно вабило ближче до рідних місць і коли в 70-х роках минулого століття з’явилася можливість зайнятися фермерством у безпосередній близькості до DMZ, він скористався нею. А 1998 року Сон зайнявся ще й бджільництвом. Причому його пасіка перебувала у зоні цивільного контролю. Це смуга землі по всій DMZ шириною 4 км. Ця зона дуже мілітаризована та закрита для більшості цивільних осіб.

У 2022 році Хоан помер, а пасіка перейшла до його 59-річного сина Чо. Розташована вона буквально за 800 метрів від DMZ, а далі, за рядами колючого дроту, суцільні мінні поля, про що попереджають численні Таблички тому пересуватися по ній можна тільки дорогами. Потрапити всередину треба пройти КПП спеціальним пропуском, який є в дуже не багатьох. Причому ночувати в зоні не можна – виїзд обов’язковий. Максимум два десятки.

«Тримати пасіку в зоні не просто, враховуючи обмеження, часті гуркіт вибухів на недалекому полігоні, наявність мін та інше. Але, по-перше, для мене, ця пасіка більша за бізнес – це спадщина мого батька, яку я хочу зберегти і примножити. Крім того, його любов до рідного краю та біль від трагедії нашого народу, яка принесла війна, передалася і мені. До Північної Кореї більше 10 кілометрів, теоретично бджоли не долітають до неї, але батькові подобалося думати, що нехай не багато, але в зібраному меді є крапля меду його першої Батьківщини.

А по-друге, тут дуже хороша медоносна база та мед відмінного смаку. А враховуючи, що тут немає промислових підприємств, не використовуються пестициди та гербіциди, то ще й відмінної якості та чистоти.

Коли я залишив свою основну професію і зайнявся пасікою, друзі говорили мені: «Це надто складно, ти не впораєшся й кинеш». Але я все ще тут. Мій батько добре мене навчив».

Свій мед Чо продає під маркою «DMZ Flower Honey» (квітковий мед демілітаризованої зони). За сезон у середньому він відкачує близько 1000 літрів меду, розливає його по півлітровим баночкам і продає в роздріб за ціною 33 долари. Завдяки назві та якості, ціна вища ніж на звичайні корейські сорти.

«Половину праху батька я поховав у Південній Кореї. Другу частину хочу поховати в Північній після того, як наші країни нарешті об’єднаються», – каже Чо Хоан.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.