проект
Календар подій

В Україні стартував проект: “Належна бджільницька практика”

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у партнерстві з Інститутом тваринництва НААН та за підтримки міжнародної компанії «Сингента» запустили соціальний проєкт «Належна бджільницька практика» – Good Beekeeping Practice (GBP).

Про це на своєму Facebook повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Його мета – донести до всіх учасників процесу виробництва бджільницької продукції єдині правила, які допоможуть захистити інтереси бджолярів і сільгоспвиробників, зробити обопільний бізнес успішним. Інформація представлена практичними лекціями на YouTube-каналi проекту. 

«Комунікація є одним із дієвих напрямків. Крім використання комунікації, на базі органів місцевого самоврядування, залучених державою, також є ряд комунікаційних платформ, де, використовуючи сучасні засоби діджиталізації, можна реєструватися, додавати інформацію, отримувати повідомлення про час внесення та тип ЗЗР, а також інформацію про фізичну наявність або перебування вуликів із бджолами на тій чи іншій території. На жаль, навіть зважаючи на всі зусилля, семінари, регіональні комунікаційні платформи, які ми як міністерство активно підтримуємо, поки що недостатня кількість фермерів і бджолярів охоплені комунікацією для того, щоб мати ідеальний результат. Саме тому важливо продовжувати розвивати комунікацію, бо ще багато роботи попереду», – зазначає заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький. 

Старт проєкту «Належна бджільницька практика» – це спосіб допомогти учасникам ринку замість звинувачень один одного вирішити їхні проблеми за рахунок правильних агротехнічних правил та технологій і побудувати в Україні виробництво безпечної та якісної продукції у відповідності з нормами Європейського Союзу. 

Належна бджільницька практика адаптована в усьому світі. Вона не тільки спрямована на максимальне збереження бджіл, але й встановлює ряд виробничих, ветеринарно-санітарних та гігієнічних вимог, яких потрібно дотримуватися протягом усього ланцюга виробництва продукції бджільництва. 

«Це є результатом взаємодії факторів, а не однієї причини. Серед ТОП-причин – поширення паразитів, хвороб і природних ворогів бджіл, нераціональне застосування пестицидів у сільському господарстві, зменшення природної кормової бази бджіл і несприятливий вплив змін клімату», – говорить доктор ветеринарних наук, директор Інституту тваринництва НААН України Євген Руденко. 

Хоча за останні три роки спостерігається позитивна динаміка, на сьогодні ситуація із загибеллю бджіл в Україні залишається досить складною. 

«В усіх країнах, де працює «Сингента», ми опікуємося питаннями біорізноманіття та збереження природних ресурсів. Саме для цього ми ініціювали «План успішного зростання» (Good Growth Plan) і запросили до нього партнерів, адже боротьба зі зміною клімату і скороченням біологічного різноманіття є першочерговим завданням для відновлення сільського господарства. Щодо ініціатив в Україні, то ми дуже вдячні за підтримку Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та дякуємо Інституту тваринництва НААН за плідну та результативну співпрацю. Ми вважаємо, що професійна освіта, зважений експертний підхід до питань здоров’я бджіл, налагодження ефективної комунікації між бджолярами, державними органами та бізнесом є ключовим фактором успіху та досягнення ще кращих результатів», – додає генеральний директор компанії «Сингента» в Україні П’єр Кохадон.

GBP спрямована на усунення негативного впливу зазначених факторів. Належна бджільницька практика – це встановлення діалогу між фермером та бджолярем, захист інтересів виробників, забезпечення здоров’я комах та навчання пасічників найкращим світовим практикам ведення прибуткового бізнесу. 

«Ми орієнтуємося на три ключових напрямки, які будуть дієвими для уникнення масових втрат бджіл та організації ефективної роботи українських пасік. Перший – підвищення кваліфікації бджолярів. Другий напрямок – побудова на окремій платформі системи взаємодії між бджолярами і фермерами. Третій – це контроль за виконанням тих чи інших норм і притягнення до відповідальності в разі їх порушення», — зазначає заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Джерело: http://agroportal.ua/ua/news/rastenievodstvo/v-ukraine-startoval-proekt-nadlezhashchaya-pchelovodcheskaya-praktika/

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *