Серпень – місяць збирання врожаю, не тільки у полі та саду, а й у бджолярів. Цей, насичений різними видами робіт період, закладає основу успішної зимівлі бджіл.

В цьому році, погодні умови і війна болюче вдарили по пасічниках. Медовий бізнес так само переживає її наслідки. Фактично, за існуючих економічних обставин, мед виявився недооціненим продуктом у споживчому кошику українця, незважаючи на всі його корисні властивості. До війни, це був час проведення медових свят, ярмарків та фестивалів які допомагали бджолярам реалізувати свіжий мед та продукти бджільництва своїм покупцям, а зараз, такі заходи або поодинокі або не проводяться з міркувань безпеки, хоча це один з інструментів пропаганди бджільництва.

Прогноз на врожай меду в Україні цього року, на жаль, несприятливий. Через несприятливі погодні умови, зокрема посуху минулого року та пізні весняні заморозки, урожай весняного меду (зокрема, акацієвого та з різнотрав’я) є майже відсутнім. У деяких регіонах результати медозбору стали найгіршими за останні роки.

Наприклад, липового меду було зібрано значно менше, ніж у попередні роки. Основні сподівання пасічників зараз покладаються на урожай соняшника, але і тут є ризики, пов’язані з погодними умовами. Загалом очікується, що загальний обсяг виробництва меду буде меншим, ніж у 2024 році, коли, за даними Держстату, він скоротився на 7,6% порівняно з попереднім роком.

Основні тренди на ринку:

• Дефіцит і зростання цін. Через менший врожай, особливо весняних сортів, в Україні спостерігається дефіцит рідкого меду, що призводить до зростання цін. Наприклад, ціна на акацієвий мед суттєво зросла.

• Зміна “медового поясу”. Через кліматичні зміни та посуху традиційні медоносні регіони на півдні та сході країни дають менше меду. Пасічники відзначають, що “медовий пояс” зміщується більше на північ і захід, де було більше вологи.

• Зовнішня торгівля. Україна залишається важливим експортером меду. У 2024 році Україна експортувала близько 86 тис. тонн меду на $167 млн, що є позитивною динамікою після спаду у 2022 році. Однак експортна ціна за кілограм меду знижується. Основними ринками збуту залишаються країни Європейського Союзу, куди експортується понад 80% українського меду.

• Посилення вимог ЄС. З 30 листопада 2024 року змінюються правила експорту меду до ЄС: тепер продукція може ввозитися лише з тих підприємств, які внесені до спеціального списку компетентним органом країни-експортера. Це пов’язано з посиленням контролю над якістю та простежуваністю продукції.

• Проблеми для бджіл. Пасічники стикаються з низкою проблем, що впливають на стан бджолосімей, включаючи масові ураження кліщем і випадки отруєння бджіл засобами захисту рослин. Це негативно позначається на популяції бджіл та обсягах виробництва.

• Якість та брендування: В умовах зростання цін та конкуренції, орієнтуйтеся на підвищення якості продукції. Розгляньте можливість створення власного бренду, що допоможе отримати вищу ціну за мед, а не продавати його гуртом як сировину.

• Розширення асортименту: Окрім меду, розвивайте виробництво інших продуктів бджільництва (прополіс, пилок, перга, маточне молочко), які можуть стати додатковим джерелом доходу.

Вдосконалення технологій:

• Використання інновацій: Застосовуйте сучасні технології та обладнання для, щоб підвищити ефективність виробництва, якість продукції та знизити витрати.

Ці рекомендації допоможуть адаптуватися до викликів, пов’язаних зі змінами клімату та ринковими умовами, та зберегти стабільність господарства.

Вітаю бджолярів із Днем пасічника, бажаємо міцного здоров’я Вам та вашим бджілкам!

Денис Солдатов