Володимир Очколас
Сучасники - інтерв'ю

Володимир Очколас: “Ми дуже недооцінюємо свій мед”

Минулого року Україна знову підтвердила статус одного з головних експортерів меду у світі та найбільшого експортера до країн Європи. Про актуальну ситуацію на внутрішньому й світовому ринках меду та про перспективи розвитку українського медового бізнесу говоримо з директором ТОВ “Український центр меду”, яке є колективним членом Спілки пасічників України, Володимиром Очколасом.

Хотілося б почати розмову з аналізу ситуації на українському ринку меду. Що ми маємо на сьогодні?

– Точної цифри скільки саме меду на сьогодні виробляється в Україні ніхто не знає, бо багато незареєстрованих пасік, майже відсутня звітність та належна статистика. На мою думку, це 100-120 тисяч тонн щорічно в залежності від того, яким видався рік. З них на український ринок йдуть 10-15 тисяч тонн. Хоча, я вважаю, що на сьогодні внутрішній ринок меду в класичному його розумінні в Україні не працює.

Практично відсутня купівельна спроможність українського населення стосовно меду і чекати, що вона в найближчі два роки суттєво збільшиться, на жаль, не доводиться. Я не кажу зараз про меди, які дійсно мають високу цінність, як, наприклад, акацієвий, липовий, гречаний та різнотрав‘я. І такі меди успішно продаються навіть за високою ціною. Але ж їх в середньому не більше 2-5 тисяч тонн на рік.

Найбільше в Україні заготовляється та продається соняшникового меду, або поліфлорного зі вмістом соняшнику 30-50 відсотків. Але ціна, яка, на думку пасічників є гідною для такого меду, вже не по кишені більшості пересічних українських покупців. Основний прибуток українського пасічника на сьогодні – оптові продажі меду для його подальшого експорту.

Значний поштовх розвитку українського експорту меду дав Міжнародний конгрес Апімондії, який проходив у Києві у 2013 році. Якщо у 2008 році в Україні було менше ніж 10 компаній-експортерів, то у 2019 році – вже 82. На сьогодні активних експортерів залишилося біля 30. Тобто ринок меду в Україні живе сьогодні переважно за рахунок продаж дорогих елітних сортів меду на внутрішньому ринку та оптових продаж заготівельникам меду або експортерам.

Прогнози на 2021 рік для України щодо виробництва та експорту меду оптимістичні?

Нелегкий рік буде, але з непоганою закупівельною ціною на мед у пасічників, яка нарешті піднялася до 1,80-2,00 доларів за кілограм.
Виробництво меду, як в Україні, так власне і в усьому світі, страждає сьогодні від кліматичних змін. За останні 3 роки у нас практично не було жодної нормальної весни. Квітень — це завжди холод та дощ. Бджоли вилітають, приносять перший пилок, а потім їм практично місяць потрібно давати підкормку. Зменшення кількості медоносів в Україні веде до звуження асортименту медів.

Вже на сьогодні мед соняшника та поліфлорний складають до 80 відсотків українського меду. Використання хімічних засобів захисту рослин призвело до зменшення кількості бджолосімей. В США, наприклад, в різних штатах щороку гине від 30 до 60 відсотків бджолосімей. Не набагато краща ситуація і в Європі. До чого я веду? Нам треба бути готовими до того, що кількість взятку зменшуватиметься. І 2020 рік вже це продемонстрував. У 2021 році ми будемо мати в середньому по Україні 40-50 кілограмів меду на бджолосім’ю, така моя особиста думка.

Подивімося погодний прогноз на 2021 рік. Перша половина березня була холодною, далі має потепліти, а у квітні – травні знову прохолодно і дощі. Якщо синоптики кажуть правду, то ми отримаємо рік аналогічний 2020-му. Тому відкритими залишаються питання: буде у нас чи ні майський мед, або мед акації та чи встигнуть бджоли повноцінно розвинутися до основного взятку. Але ті пасічники, які збільшать кількість бджолосімей, зможуть отримати більше меду навіть при меншому взятку, а внаслідок високої ціни закупівлі – виграти.

Щодо експорту, то за попередніми прогнозами Україна зможе експортувати за перші 6 місяців 2021 року від 20 до 30 тисяч тонн меду. Це говорить про те, що залишків меду в Україні практично не буде. Попит буде, бо через погодні умови цього року, як і минулого, можна очікувати на дефіцит меду у світі. 

Як формується сьогодні ціна на мед?

– По різному. По перше, не можна обдурити економіку: попит на мед та його пропозиція прямо формують ціну. Я аналізував таблиці даних ФАО. Так от, вони свідчать, що, починаючи з 2016 року, пропозиція меду у світі почала перевищувати попит. І ми отримали зниження ціни продажу на мед при його експорті. Фактори спрацювали різні: вихід на ринок нових країн, нових компаній, пониження ціни заради продажу, підвищення кількості продавців. Біда українських пасічників ще й в тому, що Асоціація експортерів не змогла гідно представити український натуральний бджолиний мед на ринках світу та відстояти хорошу ціну.

На сьогодні експорт українського меду монополізувало 8-15 компаній, з них 11 компаній входять в Асоціацію експортерів меду України та експортують 60-70 відсотків всього об’єму меду. З цих 11 компаній — 3 групи компаній експортують 35-37 відсотків меду.

Водночас експортери не змогли виробити єдину цінову політику продажу меду та отримати гідну продажну ціну, тому ми з ціни експорту 2,35-2,75 євро за кілограм, яка була у 2014, спустилися до ціни 1,25 -1.45 євро за кілограм в першому півріччі 2020 року. Я не раз говорив експортерам, що не можна цього робити. У відповідь чув: “У нас бізнес такий! Я прийшов, заплатив гроші. Мені продали мед, а далі я експортую по якій хочу ціні”. З одного боку тут є і вина пасічників, які продавали мед за низькою ціною. З іншого — абсолютне невміння експортерів якісно та по максимальній ціні його продати. За останній, 2020 рік, в першому півріччі Україну за ціною продаж вже обійшла Індія.

Де ми найбільше втрачаємо в ціні меду? Україна завжди відставала від Аргентини за ціною продажі меду: на 15-20 центів на соняшниковому меді, а на трав’яних медах 30-50 центів, це в доларах США. Сьогодні закупівельна ціна меду у пасічників в Аргентині на соняшниковий мед 2,40, на трав’яний 2,90 долара США за кілограм.

У нас закупівельна ціна меду у пасічників тільки сьогодні дійшла до 1,80-2,00 доларів США за кілограм. Продає Аргентина сьогодні мед від 3,40 до 4,50 долара США за кілограм. Україна — 2,35-2,60 долара США за кілограм. І де ми та чому сьогодні при експорті меду втрачаємо 0,75-1,00 долар США за кілограм? Аргентинська делегація під час Конгресу Апімондії в Канаді навіть підходила до української делегації з питанням : “Панове, шо ви робите? Скільки ви будете знижувати ціну?”.

Ми дуже недооцінюємо свій мед, експортери один поперед одного знижують ціну продажу з року в рік.. Україна минулого року (2020), за різними даними, продала на експорт 81600/80800 тонн меду й отримала 138,9 мільйона доларів США. Це всього на 5 мільйонів доларів США більше, від 2017 року, коли було експортовано 67800 тонн на суму 133,9 мільйона доларів США. Прикро це визнавати, але ми не вміємо продавати наш мед за гідною ціною. Поляки купують український мед за низькою ціною і польські компанії його продають, заробляючи на цьому хороші гроші.

Дві країни, Аргентина та Україна мають майже аналогічний мед та так звану “золоту картку”, а значить диктують і ціни. Чому б нам зараз не підтримати Аргентину? Я знаю, що почую у відповідь: “Європа не купує” А ви не продавайте місяць, два, три… І Європа підніме ціну. Ми легко впали до ціни 1,20-1,40 євро за кілограм при експорті. До 2,00 євро за кілограм піднімаємося ось вже 9 місяців.

У Індії вже в першому та другому кварталі минулого року мінімальна ціна була 2,00 долари США за кілограм на умовах FOB. Ця країна, до речі може стати для нас вже найближчим часом серйозним конкурентом на ринку меду. Індія була другою країною після Китаю, яка найбільше закупала у нас соняшника та соняшникової олії.

Сьогодні Індія прийняла програму в найближчі 3-5 років засіяти в кілька разів більше полів соняшником. А якщо буде більше соняшнику, то й соняшникового меду буде більше. І тоді може скластися, що не дві, а можливо три країни матимуть “золоту” картку з експорту практично подібного меду. Нам треба просувати наш український мед і прагнути до створення своєї національної платформи продажу в Європі, США та інших країнах. 

Я вважаю, що відповідальною за те що Україна не доотримує величезні кошти за український мед є Асоціація експортерів меду України. Так само як і за те, що Україна потрапила сьогодні до країн, яких підозрюють у фальсифікації меду: Китай, Індія, В’єтнам, Україна. 

– І на чому такі підозри ґрунтуються?

Для цього є підстави. Беремо ціну закупки меду 53-55 грн/кг, додаємо ціну бочки, 2,85-3,00 грн/кг і ділимо на курс євро. Маємо 1,65-1,75 євро/кг. Як можуть тоді фірми-експортери продавати по 1,57-1,80 євро/кг на умовах DAP? Де взялася така ціна?

І це ще тут не враховані: транспортні витрати, переробка, заробітна плата, податки, оплата заготівельників меду, ціна аналізів, затрати митниці та ціна доставки меду покупцеві. Як іноземець може розуміти звідки в Україні така кількість меду та чому така ціна, коли розрахункова собівартість українського меду при його експорті в Європу на умовах DAP складає 1,85–1,95 євро за кілограм?

Пасічники бояться реєструватися, бо не хочуть все показувати та втрачати можливі свої субсидії. Пасіки далеко не всі зареєстровані, а ціна меду смішна. Хто за це відповідає? Іноземні покупці меду активно аналізують ситуацію по меду в Україні. Вони знають все, бо пасічники відкрито про все розмовляють та пишуть. Тому так легко “загнати” експортерів на низьку ціну.

Я вважаю, що бренд український натуральний бджолиний мед в Асоціації експортерів треба забрати і віддати громадським організаціям пасічників, щоб пасічники могли самі продавати наш натуральний український мед, або тільки ті компанії, які разом з пасічниками будуть гарантувати, що там фальсифікат відсутній. Так треба  відстоювати й ціну на наш мед.

Всім потрібно розуміти, що в українських реаліях на найближчі 5-10 років ще залишиться схема експорту меду, яка склалася на сьогодні, тому будуть, чи ні українські експортери і далі демпінгувати ціною продажу меду ніхто не знає.

Насправді й від пасічників теж іноді приходить мед з цукрами, сиропом та іншими добавками, та це трапляється дуже рідко. Більше підозр припадає на окремих не добросовісних заготівельників меду, а особливо на переробників. Як кажуть в таких випадках: “Диму без вогню не буває”. Але, якщо пасічники або експортери додають у мед щось, то це вже не мед, а медовий продукт або фальсифікат. І продаватися він повинен не за ціною натурального бджолиного меду.
Які наслідки може мати для України, якщо її компанію-експортера спіймають на фальсифікації меду? Це, як мінімум, позбавлення на кілька років права експортувати мед з України. І постраждають від цього в першу чергу пасічники, бо не знатимуть куди дівати свій мед. От тоді почнуть зачинятися і пасічники, і експортери, бо самі будемо ми їсти свій мед.

Науковці вже давно довели, що соняшниковий мед має чудові характеристики і є надзвичайно корисним. Може цей мед, виробництво якого в Україні домінує, стати національним медовим брендом?

– Теоретично так, а от що стане насправді — не факт. Сам по собі мед може бути брендом, але над цим треба багато працювати. Продукт треба просувати, популяризувати, рекламувати, а це колосальні фінансові витрати, на рекламу, перш за все. Я не песиміст, але підстав для оптимістичних сподівань, що це питання в найближчому майбутньому буде вирішене, на жаль, наразі, не бачу.

Виходячи з кліматичних умов, ситуацію на ринку, що робити пасічникам? Як їм краще організувати свою діяльність, щоб бізнес розвивався успішно і стабільно?

– Об’єднуватися. Це може бути кооператив, або інша форма. Об’єднуватися, переробляти мед і самостійно експортувати. На щастя світогляд пасічника сьогодні змінюється, в першу чергу тих, хто має 50, 100 і більше бджолосімей. Вони дуже серйозно підходять до розв’язання питань як правильно лікувати бджіл, як правильно купити бджолопакети, щоб не завести хвороби й тому подібних. І таких пасік стає в Україні все більше. Їх засновники розуміють: працювати по одному неможливо, треба об’єднуватися, співпрацювати.

Я сподіваюсь, що з часом ми прийдемо і до об’єднань пасічників з переробниками та експортерами. Задачі у кожного різні, але їх можна об’єднати й отримати максимальну вигоду від своєї праці. Якщо фальсифікат з ринку буде прибрано, то за таких погодних умов, які прогнозуються, Україна має нормальні перспективи на світовому медовому ринку на найближчі 3-5 років.

Але в будь-якому разі пасічникам та заготівельникам меду, обираючи компанію, якій продавати мед, треба ретельно все зважити й головне: чи працює ця фірма чисто по експорту меду чи ні. Ну і повторюсь, щоб про це не думати, треба об’єднуватися. І коли з боку покупця будуть бачити, що це мед пасічників, які мають відповідні документи, в яких вказано біля якого поля стояла пасіка, біля якого населеного пункту, чим поле оброблялося, який мед взяли, на якому заводі переробили його, ми з вами отримаємо максимальну ціну за свій мед. 

Автор: Саріогло І.

One Response

  1. Яким чином укр пасічники можуть гарантувати якість свого меду, якщо не знають чим обробляються навколишні поля. Відкриття ринку землі з 1 липня цього року позмітає пасічників з приватних полів. Можливо власники землі і будуть наймати бджолосім’ї для запилення, але вихідний із цього мед буде побічною продукцією із відповідною якістю. + Знищення посадок лісосмуг і масове вирізання дерев у лісах. Питання: на чому може базуватися розвиток бджільництва в Україні при знищенні якісної медодайної бази?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *