Швейцарія – країна меду та бджіл. Однак в сучасних умовах подальша доля медоносних бджіл в Швейцарії перебуває під великим питанням. Урбанізація та індустріальне сільське господарство, а точніше, масове застосування хімічних добрив і засобів захисту загрожують знищити популяцію бджіл, а разом з нею – і професію бджоляра. Що робити?
В останні роки експерти вже представили масу нових і неординарних ідей, покликаних поставити ситуацію під контроль і внести вклад в збереження біорізноманіття в Швейцарії. Проблема, однак, полягає в тому, що всі ці ідеї націлені на порятунок самих комах, але в дикому вигляді. Для бджолярів же і бджільництва, як галузі сільського господарства, місця у всіх цих концепціях практично не передбачено.
У Швейцарії зараз існує досить велике співтовариство бджолярів в складі 18 000 чоловік. Під їхньою опікою перебувають приблизно 165 000 бджолиних сімей. За даними швейцарського НДІ проблем сільського господарства Agroscope щільність бджолиної популяції (4,0 сім’ї на квадратний кілометр) в Швейцарії досить висока, особливо в порівнянні з іншими країнами Європи: в Німеччині цей показник дорівнює 1,9, у Франції – 2,5, а в Великобританії – всього лиш 1,3.
Медоносні і дикі бджоли на 80% забезпечують процес перехресного запилення рослин, тому ясно, що в рамках всього виробництва продуктів харчування вони грають роль ключового характеру. Але зараз поступове стиснення площі їх природного місця існування в результаті урбанізації, хвороб і масового застосування в сільському господарстві пестицидів і інсектицидів в значній мірі загрожує самому існуванню цих комах. На думку американських і німецьких біологів, бджоли могли б більш ефективно захищати себе самі, якби сучасні методи бджільництва більше спиралися на спосіб життя диких бджіл.
Всі їхні ідеї в концентрованому вигляді були викладені в монографії Торбен Шифера (Torben Schiffer) «Еволюція бджільництва» (Evolution der Bienenhaltung). Іншими словами, він пропонує бджолярам перестати опікати бджіл і покладатися відтепер не на закони виробництва, але на закони природи. Зрозуміло, що такі ідеї німецького біолога, м’яко кажучи, не дуже популярні у швейцарських бджолярів. Вони вимагають надати більш переконливі наукові обґрунтування ефективності такого підходу. Вони вважають, що методи бджільництва, адаптовані під образ життя диких бджіл, як правило, більш витратні, ніж традиційні, застосовувати їх складно з практичної точки зору, а крім того, використання таких технологій може призвести до зниження обсягів одержуваного меду, а швейцарський мед і так вже в магазинах Швейцарії є більш ніж дорогим задоволенням: 500 грамів швейцарського меду коштує 17,5 франків (400 гривень).
Боротьба з паразитами
Однією з головних загроз здоров’ю медоносних бджіл є схожий на невеликого краба «азіатський кліщ» Varroa destructor. Як можна було б боротися з ним? Жан-Даніель Шаррьер (Jean-Daniel Charrière), експерт Центру вивчення бджільництва при швейцарському НДІ Agroscope, інформує, що зараз більшість швейцарських виробників меду використовують для цього мурашину і щавлеву кислоту, проте багато в чому у кліщів вже розвинулася висока стійкість до такого роду речовин. А ось біологи, як, наприклад той же Торбен Шифер, побоюються, що нашкодити бджолам можуть навіть найбільш щадні альтернативні види хімікатів. Як повідомляє німецькомовна швейцарська регіональна газета Freiburger Nachrichten, виступаючи в березні в Інституті сільського господарства кантону Фрібур, німецький експерт порівняв бджільництво з інтенсивним промисловим тваринництвом, особливо в тому, що стосується негативного впливу на екологію: «Ми не можемо експлуатувати бджіл і одночасно охороняти їх популяцію ».
Зрозуміло, швейцарські бджолярі розглядають такі заяви німця як «удар в обличчя». Матіас Готті Лімахер (Mathias Götti Limacher), президент швейцарської бджолярськоїх організації BienenSchweiz ( «Бджоли Швейцарії») м’яко, але при цьому рішуче заявив, що «ми дуже вдячні за нові ідеї, але, перш, ніж ми зможемо випустити на їх основі практичні рекомендації, нам потрібно переконатися, що вони мають широке наукове обгрунтування». У перекладі з швейцарського: німцям нічого робити в швейцарському бджільництві!
Більш комфортні вулики
Інший спосіб боротьби з шкідниками бджіл – знищення бджолиних сімей, схильних до зараження Varroa або вже заражених, з тим щоб таким чином запобігати масовому поширеннюпаразитів. Однак в Швейцарії наразі немає офіційних рекомендацій як застосовувати такий підхід. Швейцарська експерт-бджоляр Ізабель Банді (Isabelle Bandi) вважає, що повна відмова від використання протикліщових препаратів є занадто радикальною. Вона стверджує, що бджолярі повинні в першу чергу покращувати умови життя бджіл, а питання, чи застосовувати хімію чи ні, має другорядне значення.
У 2019 делегація швейцарських бджолярів організувала польову експедицію в Уельс, де в ізольованих зонах збереглися осередки існування місцевих диких бджіл, які стали менш сприйнятливими до паразитів, мабуть, в результаті природної адаптації до регіональних умов. Розводячи саме таких комах, уельські бджолярі сподіваються повернути назад процес скорочення бджолиного поголів’я, викликаний зараженням кліщем Varroa.
Так, значить, рекомендації німецьких біологів все-таки мають хоча б якийсь сенс? Так чи інакше, в результаті цієї поїздки у швейцарських фахівців виникло кілька ідей щодо того, як впоратися з паразитом. Проблема тільки в тому, що організація BienenSchweiz виступає проти імпорту бджолиних сімей з Уельсу і вважає, що бджільництво має бути адаптованим виключно до місцевих умов. Чи означає це, що лобісти з цієї структури просто захищають свій ринок від небажаної для них іноземної конкуренції? Як говорить Матіас Готті Лімахер, «ми не можемо просто завезти бджіл з Уельсу і скопіювати іноземні методи».
З метою знизити ризик перехресного зараження кліщем Varroa деякі експерти рекомендують розносити вулики один від одного на відстань від 30 до 50 метрів. Проблема знову ж в тому, що в таких країнах, як Швейцарія, з їх високою щільністю популяції медоносних бджіл і з традиційними системами сільського господарства, де вулики розташовані близько один до одного, і все бджолині сім’ї переміщаються по одній і тій же траєкторії, соціальне дистанціювання у бджіл може призвести до колапсу всієї популяції, або до інших непередбачених негативних наслідків. А переводити бджіл на «дикий» режим ніхто не хоче, ще й тому що тоді така організація, як BienenSchweiz, просто втратить частину свого впливу. Так чи інакше, але із загрозою, яку для бджіл представляють хімікати, які використовуються в сільському господарстві, в Швейцарії вже почали боротися на політичному рівні.
Крамольні ідеї
У 2019 року в парламенті було створено депутатську групу з питань бджільництва. І вона навряд чи допустить в країну «крамольні німецькі ідеї». Ухвалений депутатами ще в 2014 році «Національний план дій щодо захисту здоров’я бджолиної популяції» (Massnahmenplan für die Gesundheit der Bienen) містить положення, покликані знизити ризики, пов’язані із застосуванням пестицидів на полях, розташованих поблизу від місця проживання медоносних комах.
Таким чином, удар перенаправлено на хімічну промисловість. У Швейцарії зареєстровані відразу дві народні законодавчі ініціативи на предмет протидії надмірному «захопленню» пестицидами в сільському господарстві. Одна ініціатива називається «За Швейцарію без синтетичних пестицидів» (Für eine Schweiz ohne synthetische Pestizide) і вимагає заборони як застосування пестицидів в Швейцарії, так і імпорту будь-яких продуктів харчування, вироблених при «підтримці» пестицидів. Друга ініціатива, «За чисту питну воду і здорове харчування» (Volksinitiative für sauberes Trinkwasser und gesunde Ernährung), вимагає припинити виділення фінансової бюджетної підтримки швейцарським селянам і фермерам, які застосовують пестициди і антибіотики.
Проблема тільки в тому, що ще в середині червня 2019 року велика палата швейцарського федерального парламенту, Національна рада, прийняла рішення, в якому відкинула обидві ініціативи як «законопроекти, які перегинають палицю». На 2020 рік планувалося винести ці ініціативи на референдум, але коронавірус поставив на цих планах великий швейцарський хрест. Так що гра продовжується, а бджоли? Вони явно щось підозрюють!
Джерело: https://www.swissinfo.ch/
