Бджола знаходить квітку орієнтуючись на форму, колір, запах, електромагнітне випромінювання. Це означає, що бджола сприймає, бачить, відчуває і «думає» про навколишній світ зовсім інакше, ніж, людина. Нам буває складно це уявити, але ми повинні добре це розуміти.

Наприклад, у медоносних бджіл зір з низькою роздільною здатністю – приблизно в 100 разів гірший, ніж у людини. Вони можуть чітко бачити візерунок квітки лише з відстані кілька сантиметрів. Кольори вони розрізняють краще, проте, все ж таке форма квітки має більше значення.

Вивчаючи як бджоли знаходять джерела нектару, вчені з Ексетерського університету (Англія) дійшли висновку, що саме візерунок квітки має вирішальне значення та виділяє її на тлі хаосу (для їх зору) листя та крони рослини. Головна ж функція кольору, лише виділити контури квітки. Досліди показали, що бджоли рідко ігнорують візерунки, а лише колір практично не грає ролі в їх орієнтації. Це, до речі, пояснює, чому іноді квіти забарвлені кольорами, які не бачать ці комахи.

«Наші результати показують, що квітам не потрібно розвивати дуже багато різних кольорів, тому що більш ефективно для них просто використовувати характерний візерунок, щоб бджоли могли легко відрізнити їх від інших кольорів і добре бачити», – пояснює професор Наталі Хемпель де Ібарра.

У ході досліджень виділялася лише одна стала риса: зовнішні краї квітів зазвичай різко контрастують з листям, тоді як центр квітки може робити це не так сильно. Це допомагає бджолам швидше розпізнавати квітку. У ході спільної еволюції ця пара чудово навчилися розуміти один одного.

Анатолій ГУРМАН