З основ біології ми знаємо, що бджола — комаха, яка  відноситься до загону перетинчастокрилих та дає людині мед, вироблений шляхом особливої переробки пилку і нектару рослин-медоносів.. Сьогодні пропонуємо дізнатися як влаштовані ці комахи всередині і зовні, які особливості будови дозволяють їм виробляти мед.

Ротовий апарат

Ротовий апарат — найважливіша складова тіла бджоли. З його допомогою комахи виконують безліч функцій, основна з яких — це звичайно збирання нектару. До речі саме особливостями будови ротового апарату визначається здатність тієї чи іншої породи до збору нектару і пилку. Крім цього, за допомогою рота бджоли:

• гризуть дерево);
• розширюють льоток;
• пережовують віск.

Знаходиться ротовий апарат у середині голови, яка  має щільний хітиновий покрив, не тільки зовні, але і всередині,, що забезпечує надійний захист голови і ротового апарату.

Сам же ротовий апарат складається з 4 щелеп з рухливими губами (верхня і нижня) та хоботка. Під нижньою губою є особлива пластинка — эпифаринкс, що прикриває щілину, в момент, коли частини хоботка збираються в єдине ціле. Наприклад, якшо бджолі необхідно висмоктати  нектар. Розміри зібраного хоботка можуть істотно варіюватися. Рекорд за розмірами зараз належить сірій гірській кавказькій бджолі. Її хоботок досягає в довжину 7,2 мм. Це дозволяє добувати нектар навіть з квітів трубчастої форми.

Зір бджоли

Чи знаєте ви, скільки очей у бджоли? Багато хто помилково вважає, що їх два. Насправді це далеко не так:медоносна бджола має 5 очей (3 оцели і 2 фасеточних).

Оцели, за своєю будовою нагадують прообраз очей людини Фасеточні влаштовані особливим чином і дають можливість бджолі бачити під час польоту. По суті фасеточні очі бджоли — маса шестигранних призм з трубочками(оматидіями) зі світлочутливим елементом на дні. Таких оматидіїв у бджіл близько 5 тисяч штук, а у трутня може бути і вдвічі більше, адже йому потрібно в польоті контролювати матку.

Така будова зорової системи допомагає бджолам безпомилково повертатися додому після обльоту бджіл, адже найчастіше вони збирають нектар в кілометрах від пасіки, запам’ятати свій шлях і передати його іншим (при необхідності) за допомогою танцю.

Особливості зору бджіл полягають у тому, що вони бачать картинку шматочками. Схема нагадує пазл: з окремих елементів комахи складають цілі картинки. Щодо кольору, то він у бджіл зрушений в бік коротких хвиль. Вони не розрізняють червоний колір, зате бачать ультрафіолетовий. Саме ця особливість відіграє роль при фарбуванні вуликів. Жоден досвідчений пасічник не буде фарбувати їх в червоний колір, зазвичай використовується синій, жовтий або зелений.

Крила бджоли

Крил у бджоли – 4: пара великих передніх і пара задніх. Передні в стані спокою лежать на задніх. В польоті задні і передні крила зчіплюються спеціальними зачепами і утворюють дві площини.

Самі крила складаються з хітинових жилок і перемичок між ними, досить щільні, але з часом зношуються, оскільки комаха активно працюючи ними, робить в польоті до 200 помахів/секунду. Чим старше бджола, тим складніше їй літати. Середня швидкість бджоли — 60 кілометрів на годину.

Особливості системи травлення

Основною складовою травної системи бджіл є зоб. Він служить для перенесення і переробки нектару. Його обсяг може становити до 90 мл, залежно від породи бджіл, при цьому середній показник становить приблизно вдвічі менше, що все одно досить багато, враховуючи, що загальна вага бджоли ледве перевищує 110 мг. Зоб розташований за ротом, перед шлунком. Між ним і шлунком є односторонній клапан (провентрікулюс).

В зобі і шлунку під впливом спеціальних ферментів і відбувається розщеплення складних цукрів на прості — створюється мед. Крім цих ферментів, особливі ректальні залози, які знаходяться біля основи прямої кишки, виробляють антисептичний фермент. Пов’язано це з тим, що залишкові продукти життєдіяльності бджоли не виводяться з її організму, а накопичуються в прямій кишці. З метою запобігання гниття і інших несприятливих процесів і виділяються вищеназвані ферменти. До речі саме з порушенням функції ректальних залоз, пов’язано багато захворювання бджіл.

Особливості опорного апарату

Опорний апарат бджоли складається з 3 пар ніжок — звичайна пара і особливі передні та задні.
Кігтики та подушечки на лапках допомагають бджолі без зусиль пересуватися, як по шорсткій, так  і по гладкій поверхні. Особливість передніх лапок в тому, що вони є робочими, мають більший діапазон згину, за рахунок чого застосовується бджолою для проведення різних робіт. Зокрема з допомогою напівкруглого вирізу в п’яті і рухомому відростку гомілки бджола очищає вусики — органи нюху.

Задня пара ніжок також специфічна. Вона має особливе пристосування для перенесення пилку (корзиночка), який бджола час від часу шкрябає з волосків на тілі. Бачити цю особливість будови опорного апарату бджоли можна коли бджола повертається у вулик. Грудочки різного кольору на задніх лапках — це і буде кошик.

Будова і функції жала

Жало — елемент будови бджоли, властивий для самок. Основна функція цього органу — захист потомства і житла. До складу жала входять:

• резервуар з отрутою;
• трубочка для впорскування.

Отрута — густа рідина гірка на смак, жовтуватого відтінку з неприємні запахом. Трубочка має щербини та нахил. Така будова визначає неможливість висмикнути жало зі шкіри людини, тому весь апарат, при укусі, відривається з кінчиком черевця і комаха гине.

Укус бджоли для людини хоч і не смертельний, але досить небезпечний, може обернутися розвитком алергічних реакцій. Перша допомога при укусі зводиться до видалення жала, а це справа не з простих. Натискати на ємність жала не можна, бо це призведе до різкого впорскування отрути під шкіру, необхідно акуратно витягнути відірвану частину бджоли до моменту, коли вся отрута потрапить до організму.

Будова бджіл різних порід може дещо  відрізнятися від породи. Крім цього бджоли і трутні мають відмінності в будові. У трутнів немає жала, зоб і глоткова залоза практично не розвинуті. Це пов’язано з відсутністю необхідності переробки і перенесення нектару.

Джерело: https://vseznayko.com/dovidnik/yak-vlashtovani-bdzholi-skilki-oko-kril-shlunkiv-nig/