Колектив учених із Канади, США, Кенії, Франції, Німеччини, Саудівської Аравії та ПАР провів генетичне дослідження, щоб уточнити походження медоносної бджоли. Усунення цієї прогалини у знаннях необхідне для  розуміння еволюції і генетики одного з найважливіших запилювачів у світі.

Попередні дослідження показували, що медоносні бджоли (Apis mellifera) прибули з Азії приблизно 300 тис. років тому і швидко поширилися Європою та Африкою. Існує понад тридцять підвидів або порід медоносної бджоли, які поділяються на європейську, африканську та близькосхідну групи. У нинішньому дослідженні професор Амро Зайєд з Йоркського університету (Канада) та його колеги проаналізували 251 геном 18 підвидів медоносних бджіл і знайшли підтвердження західноазіатського походження медоносної бджоли, а також з’ясували, що сталося принаймні три експансії бджіл  з Азії, які започаткували африканські та  европейські лінії. «Рід Apis складається з 12 існуючих видів, які утворюють три окремі групи: гігантські медоносні бджоли, карликові медоносні бджоли і медоносні бджоли, що гніздяться, — пишуть автори. — Усі існуючі види Apis, крім одного, є ендеміками Азії. Виняток – Apis mellifera, поширений у Європі, Африці та Західній Азії».

Підвиди медоносної бджоли генетично та морфологічно поділяються як мінімум на п’ять різних еволюційних ліній: лінія M у Євразії, лінія C у Європі, лінії O та Y у Західній Азії та лінія A в Африці. Вчені виявили, що в геномі бджоли є кілька «гарячих точок», які дозволили комахам адаптуватися до нових географічних районів. У той час як весь геном налічує понад 12 000 генів, тільки 145 з них мали ознаки адаптації, пов’язані з формуванням всіх основних ліній медоносних бджіл, виявлених сьогодні.

«Наше дослідження показує, що базовий набір генів дозволив бджолам адаптуватися до різноманітних умов навколишнього середовища в межах їх природного ареалу, регулюючи поведінку, – каже Кетлін Доганціс із Йоркського університету. – Ця адаптація дозволила розвинути близько 27 різних підвидів медоносних бджіл. Важливо розуміти, як адаптовані до місцевих умов підвиди та відбір на рівні колонії робочих бджіл роблять внесок у якості та різноманітність бджолиних сімей,що виролщуються.  Секвенування цих бджіл також привело до відкриття двох різних ліній — однієї в Єгипті, а другої на Мадагаскарі».

Джерело: http://www.sci-news.com/biology/western-honeybee-asian-origin-10334.html