За оцінкою Продовольчої та Сільськогосподарської Організації ООН, приблизно 40% бджіл у світі знаходиться під загрозою зникнення. У США тільки за останній рік кількість бджолосімей скоротилося на 40%, що стало наймасштабнішою загибеллю комах за весь час спостережень.

За перше півріччя 2019 року у Бразилії померло близько 500 тисяч медоносних бджіл. За статистикою, тільки в Україні щороку гинуть 45–50 тис. бджолиних сімей. За розрахунками британських біологів, якщо бджоли зникнуть, то людству залишиться жити на планеті тільки 4 роки. Що ж у світі роблять для того, щоб цього не відбулося?

Пестициди — головна причина катастрофічної смертності бджіл. 

Особливо небезпечні неонікотиноїди — хімічні речовини, які вражають центральну нервову систему комах. Пестициди цього типу розчинні у воді, глибоко заходять у ґрунт, унаслідок чого їх вбирає вся рослина. Вони називаються “системними”, тобто перетворюють цілу рослину на джерело отрути: корені, стебла, листки, квітки і пилок. Неонікотиноїдами часто обробляють насіння перед висаджуванням чи сіянням. З 2018 року у ЄС використання неонікотиноїдних пестицидів заборонено.

Порятунком бджіл опікуються відомі особистості. Анджеліна Джолі, наприклад, стала хрещеною матір’ю програми Women For Bees. До 2025 року в рамках програми  передбачається встановлення 2500 вуликів в 25 біосферних заповідниках ЮНЕСКО і збільшення популяції бджіл до 125 мільйонів.

Зірка “Втечі з Шоушенка” актор Морган Фрімен сам став пасічником. Він перетворив 50 га свого ранчо в Міссісіпі на бджолиний заповідник. Порятунком бджіл займається і звичайна мешканка Техасу Еріка Томпсон. Дикі бджоли іноді будують вулики в таких місцях, де їм не дуже раді або їм перебувати небезпечно. Тут на допомогу приходить Еріка. Вона пересіляє бджіл в новий вулик і транспортує до себе на пасіку. Хоча у більшості випадків, на жаль, жителі Техасу все ще викликають дезінфекторів. 

Тема бджіл об’єднала в Німеччині експертів-біологів, чиновників, великі концерни і простих громадян. Прикладом того, як треба діяти, стала петиція “Врятуйте бджіл”, яку в Баварії підписали 1,75 мільйони осіб. Народна ініціатива, яка лягла в основу петиції, в липні 2019 року стала законом. Новий закон вимагає більше фермерських господарств, які вирощують екологічно чисті продукти, більше диких луків і менше пестицидів — у природоохоронних зонах їх застосування тепер заборонено. Життя кожної бджоли в Німеччині також під охороною законодавства. Якщо буде доведено, що людина навмисно травмувала або вбила бджолу, пошкодила або знищила гніздо диких бджіл, то доведеться заплатити штраф у розмірі від 5 до 65 000 євро, в залежності від регіону країни.

Любов до бджіл зустрічається в цій країні у найбільш несподіваних місцях: безкоштовні пакетики з насінням для рослин, які люблять дикі бджоли, регулярно роздають великі німецькі мережі продуктових магазинів. А міністерство сільського господарства Німеччини завело спеціальний “бджолиний” мобільний додаток для смартфонів, у якому розповідає, як звичайні жителі можуть допомогти комахам вижити в місті — наприклад, рідше косити траву і створювати в своїх садах більше місць, придатних для їх житла. У багатьох німецьких містах під пасіки переобладнали дахи сотень будинків. Бджолині вулики з’явилися навіть на даху Берлінського собору! За словами експертів, міські умови навіть більше підходять для розведення бджіл, ніж сільськогосподарські угіддя: вибір медоносних рослин тут набагато ширший, а середні температури — на пару градусів вище, ніж за містом.

У Данії закон зобов’язує власників сільськогосподарських угідь великих площ 5% своєї землі засівати  польовими квітами для бджіл. Щось подібне практикують і у Франції. Варто відмітити, що уряди цих країн підтримують безліч зелених ініціатив, тому вони процвітають по всій країні. А оподаткування пестицидів, введене в Данії у 1990-х роках за їхній вплив на навколишнє середовище, є одним із найстаріших і найбільш жорстких у Європі. 

Унікальний проєкт був запущений благодійним французьким фондом і некомерційною організацією Bee Funder. Вони створили Інстаграм-аккаунт першої в світі бджілки-блогерки. Задумка авторів проєкту проста і при цьому надзвичайно важлива: привернути увагу якомога більшої кількості людей до питання глобального вимирання бджіл, і змусити їх всерйоз задуматися над способами збереження комах. Кількість підписників аккаунту @bee_influencer перевищила 270 тисяч і неухильно продовжує зростати.

Збереження популяцій бджіл в мегаполісах стало великою проблемою. Американська компанія Best Bees Company встановлює вулики на комерційних і житлових об’єктах — скрізь, від дахів до садів поряд з будинками. Потім її співробітники використовують передову систему програмного забезпечення для моніторингу та дослідження стану всіх бджолиних сімей. Ці дані передають дослідникам з Гарвардського університету і Массачусетського технологічного інституту, щоб допомогти їм краще зрозуміти становище комах.

Міжнародна лабораторія досліджень і дизайну SPACE10 створила безкоштовний інструмент для проектування вуликів BeeHome, який дозволяє кому завгодно і де завгодно підтримувати своїх місцевих запилювачів і вживати заходів щодо збереження біорізноманіття світу. Після того, як користувач програми обирає дизайн, створюються інструкції по збірці. Потім їх можна принести своєму місцевому виробнику або в майстерню і створити власний міський будиночок для бджіл.

У Британському містечку Ротергем висадили замість газонів багаторічні трави та квіти. У схему River of Colour залучені польові рослини довготривалого квітнення, нектар і насіння яких є джерелом харчування для багатьох запилювачів, птахів і навіть деяких ссавців. Ця новація також дозволила місцевій владі зекономити 25 тисяч фунтів на рік на косінні газонів.

 У Штутгарті (Німеччина) придумали новий варіант озеленення — 10 “пересувних” дерев у діжках разом з польовими квітами, які обожнюють міські бджоли. Walkingforest (мобільні конструкції, які містять дерева, кущі та місця для сидіння), висаджений у спеціальні тачки,  з травня по вересень переміщують між різними вулицями і кварталами.

У нідерландському місті Утрехт місцева влада вирішила боротися зі зникненням медоносних бджіл шляхом озеленення дахів 316 автобусних зупинок, щоб бджоли могли збирати нектар з квітів. Дахи засадили сукулентною рослиною седум. Зелені дахи не тільки допомагають захистити популяції бджіл і джмелів, вони також слугують фільтрами для дрібного пилу і накопичують запас дощової води.

Збереженням популяції медоносних бджіл стурбовані і великі корпорації. Наприклад, шведський McDonald’s створив найменшу репліку свого ресторану і розмістив у ній бджолиний вулик. Таким чином компанія підтримала ініціативу деяких шведських ресторанів мережі, які встановлюють бджолині вулики на дахах. Ще один проєкт у цьому напрямі Mcdonald’s створив у співпраці з оператором зовнішньої реклами JCDecaux. Спільними зусиллями вони перетворили тильний бік рекламних білбордів в бджолині “готелі”.

Однією з причин зникнення медоносних бджіл є кліщі варроа, що паразитують на їхньому тілі і передають вірус DWV, що викликає синдром руйнування бджолиних сімей. У Техаському університеті в Остіні винайшли спосіб захисту бджіл від вірусів і кліщів, маніпулюючи експресією їх генів. Вчені “навчили” бактерії, що живуть в кишковій мікрофлорі комах, захищати своїх господарів, модифікувавши їх геном. Результатами експерименту генетики поділилися в журналі Science.

Британський 92-річний біолог Девід Аттенборо все життя боровся за тварин і довкілля. Він підрахував, що якщо бджоли зникнуть, то людству залишиться жити на планеті тільки 4 роки. Девід Аттенборо запропонував людям єдиний дієвий спосіб допомогти бджолам вижити — годувати їх. Для цього досить посадити квіти на балконі або біля будинку, або ж зробити солодкий сироп. Біолог запропонував змішати одну столову ложку води з двома столовими ложками цукру і залишити суміш надворі. За його словами, це дозволить знесиленим бджолам отримати харчування і долетіти до вулика, а отже, не померти від втоми і безсилля.

Намагаються допомогти збереженню популяції бджіл і хіміки. Так, в Іспанії створено пестицид з пивних відходів і гною: він не шкодить природі і людині. У новому дослідженні співробітники Інституту сільськогосподарських досліджень і розробок Університету Країни Басків в Іспанії використовували побічний продукт відпрацьованого пивного зерна і свіжий коров’ячий гній для потенційного методу знезараження грунтів, збереження здорових грунтових мікроорганізмів і підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Вчені змішали обидва компонента з ріпаковою макухою. З’ясувалося, що така суміш допомагає фермерам боротися з нематодами — шкідливими грунтовими паразитами, які руйнують коріння рослин.

Джерело: https://rubryka.com/article/bees-disappear/?utm_source=pocket_mylist