До вашої уваги деякі положення із “Закону про захист тварин” провінції Квебек (Канада), тієї його частини, яка стосується бджільництва.
- Усі власники бджіл мають бути зареєстровані у Міністерстві сільського господарства, рибальства та продовольства.
- Щорічна реєстрація відбувається з 1 квітня до 1 червня, тобто коли власник дізнається точну кількість сімей, що залишилися у нього після зимівлі. Для нових бджолярів, які здобувають нові сім’ї протягом року, реєстрація має бути здійснена, як тільки вони виступають у володіння бджолами.
- Що стосується власників бджіл з-за меж Квебеку, які приїжджають тимчасово для комерційного запилення, вони повинні зареєструватися до того, як їхні вулики потраплять на територію Квебеку.
- Вартість однакова всім власників, незалежно від кількості сімей. Щороку вартість реєстрації індексується відповідно до індексу споживчих цін і становить приблизно 20 доларів США.
- Реєстрація передбачає співпрацю всіх власників пасік, яка необхідна для встановлення ефективних заходів нагляду та захисту здоров’я бджіл. Крім того, реєстрація є інструментом управління бджільницькою галуззю.
Вона потрібна для того, щоб: скласти достовірний портрет бджільництва провінції; швидко зв’язуватися з бджолярами та повідомляти їх про будь-які проблеми, на які вони могли б зреагувати якнайшвидше; проводити достовірні медичні обстеження, зокрема для оцінки зимової смертності сімей; пропонувати безкоштовні послуги з діагностики хвороб бджіл.
- Кожен власник повинен вказати своє ім’я та адресу хоча б в одному вулику на кожній зі своїх пасік.
Будь-яке порушення положення про реєстрацію карається штрафом у розмірі від 500 до 5 000 доларів США для фізичних осіб та від 1 000 до 10 000 – для юридичних осіб. У разі повторного порушення штрафи подвоюються або навіть потроюються. Такі самі штрафи передбачені для порушників, які не вказали свої контактні дані на вуликах або ввезли сім’ї на територію провінції без дозволу виданого Міністерством сільського господарства, рибальства та продовольства.Є й інші зобов’язання, які необхідно дотримуватися.
Наприклад, забороняється розміщувати вулик із бджолами, на відстані менше 15 метрів від дороги загального користування або будинку, за винятком виняткових обставин.
Пекучий мед
2004 року американський студент Майк Курц подорожував Бразилією. Одного разу, після довгої прогулянки, він зайшов невелику пеццерію, де йому до страви подали баночку гарячого меду, який був настояний на перці чилі. Як розповів згодом Курц: «Він був чудовим, поєднання смаків заворожувало. Я не спитав рецепту, але пам’ятаю, що піцерією керував швейцарець. Згодом я дізнався, що цей соус не є традиційною бразильською стравою».
Повернувшись додому, у себе на кухні, він почав експериментувати з різними видами перцю і меду, намагаючись повторити і поліпшити той неповторний смак.
У 2010 році, закінчивши університет, він переїхав до Брукліну і почав працювати в піцерії Paulie Gee’s. Там він запропонував поливати піцу приготованим за його рецептом гарячим медом із перцем чилі. Смак оцінили і незабаром вона стала хітом продажів (і є досі, навіть через 14 років).
Зрозумівши, що намацав золоту жилу в 2011 році, Курц почав роботу з підготовки випуску цього соусу під торговою маркою Mike’s Hot Honey. Він зареєстрував компанію під такою самою назвою, залучив капітал інвесторів і 2015 гострий мед вперше з’явився на прилавках торгових мереж США.
Вперше з’явившись 15 років тому як приправа до піци, “дощик”з гарячого гострого меду швидко перетворився на “потоп”. Пошукові запити Google за цим соусом зросли за останні 10 років у 10 разів, досягнувши піку в лютому минулого року. Він приєднався до таких топових уподобань останніх років у США як гарбуз зі спеціями, ранч (американський соус або салатна заправка) та чилі-хрусткий. Сьогодні соус додають у всілякі гарніри, піци, м’ясні страви, чіпси, тостери, морозиво, коктейлі, каву та інше.
Зрозуміло, що такий інтерес до новинки не пройшов повз інші компанії. Багато компаній-монстрів із виробництва соусів почали випускати свої версії меду з додаванням перців.
На певному етапі Курц навіть повідомив, що він розглядає можливість реєстрації торгової марки Hot Honey (“Гарячий мед”), що дало б йому деякі переваги в конкурентній боротьбі. “Але адвокати сказали мені, що такий фінт не прокотить”, – розповів Майк в одному з інтерв’ю, і він відмовився від цієї ідеї.
Проте, незважаючи на шалену конкуренцію, компанія Курца залишається лідером продажу “гарячого меду”. Станом на 2024 рік Mike’s Hot Honey продавався у понад 3000 ресторанів і продавався у 30 000 роздрібних точок у Сполучених Штатах. Річний дохід становив 40 мільйонів доларів, що на 80% більше, ніж у 2023 році.
Mike’s є найгострішим соусом на Amazon. (До речі, цей соус можна купити і в Україні. Ціна 340-грамової баночки 630 грн. у США – 455 грн).
З поваги та визнання заслуг перед кулінарною галуззю США експерти ринку надали Mike’s Hot Honey неформальний статус «культовий фаворит».
