По ряду характеристик свого бджільництва Велика Британія значно поступається іншим країнам Західної Європи. Капризний клімат «туманного Альбіону» є одним із головних гальм розвитку британського бджільництва та причин різких перепадів в урожаях меду. Все більш чітко виявляються негативні для цієї галузі наслідки широкого застосування пестицидів у сільському господарстві, урбанізації, руйнування природного довкілля комах-запилювачів, дефіциту угідь «диких» медоносних рослин та інших факторів, типових для розвинених країн.
За багатьма своїми характеристиками бджільництво Великобританії зрівнялося з бджільництвом Японії. Потенціал його розвитку сьогодні є повністю вичерпаний. За експертними оцінками, Великобританія сьогодні має лише 25% бджолосімей, необхідних для повноцінного запилення сільгоспкультур. Це є антирекорд для Західної Європи.
Вихід із Європейського Союзу у 2020 році позбавив британське бджільництво дотацій з бюджету ЄС у 560 тис. дол. на рік, ускладнив наукові обміни та контакти між вченими, спеціалістами та бджолярами Великої Британії та країн ЄС. Британські бджолярі, зокрема, з 2021 року змушені купувати в ЄС бджолопакети за вищими цінами та складнішими процедурами, ніж раніше. Поки що обмеження не поширилися на придбання бджолиних маток. До брекситу Британія закуповувала в ЄС близько 21 тис. маток та 2 тис. бджолопакетів на рік.
Вклад бджіл в економіку країни оцінюється в 600 млн. фунтів стерлінгів (812 млн. доларів США) на рік. Особливо значний внесок бджіл у запилення фруктових садів (яблуні, груші, абрикоси, сливи, вишні тощо), загальна площа яких становить 17,5 тис. га.
За даними Європейської комісії, чисельність британських бджолярів скорочується з нульових років. У 2003 році їх було 43,0 тис., у 2017-2019 роках – 38,0 тис. та у 2020-2022 роках – 40,3 тис. осіб. Переважна більшість бджолярів – любителі.
Кількість бджолосімей теж скоротилася з 273 тис. у 2003 році до 244 тис. у 2018 році. За цей період їхня кількість у середньому господарстві знизилася до 7 шт. Це ще один антирекорд для Західної Європи.
Британське бджільництво сьогодні виробляє менше 10% меду, який споживає населення країни. Або 3-5 тис. тонн на рік. Урожай меду у Великій Британії прийнято вимірювати не тоннами, а «середньою товарною медопродуктивністю середньої бджолосім’ї» у кілограмах на рік. У 2017 році цей показник становив 12 кг, а у 2018 році – 34 кг. При цьому слід мати на увазі, що у Великій Британії немає обов’язкової реєстрації бджолярів, пасік та бджолосімей.
Споживання меду у Великій Британії останніми роками стабільно зростало і у 2020 році досягло 52 тис. тонн на рік. Понад 90% цієї кількості меду було імпортовано з 30 країн світу. Великобританія стала головним покупцем китайського меду у світі, обігнавши Японію (яка імпортувала 33,8 тис. тонн цього меду).
У 2021 році мед зайняв перше місце серед 6 основних підсолоджувачів, відтіснивши на друге місце джеми. Середньодушове споживання меду в 2021 досягло 770 грам.
Асоціація бджолярів Великобританії (BBKA) існує з 1874 року, об’єднує 75% бджолярів та зареєстрована як благодійна організація.
Головним болем для британських бджолярів залишається проникнення з Франції та інших країн Західної Європи азіатського шершня Vespa velutina, що завдає все більшої шкоди медоносним бджолам, іншим комахам-запилювачам та екології цих країн.
Ключовою подією в житті британської бджільницької спільноти залишається щорічний медовий ярмарок (National Honey Show), який вважається наймасштабнішим ярмарком такого роду в Європі. У жовтні 2021 року в Лондоні відбувся 90-й за рахунком такий ярмарок.
Автор: А. Пономарьов.
