Цікаво

Цікаві факти про мед

Мед їсти – у вулик лізти! Каже народне прислів’я.

Натуральний бджолиний мед видобувається із стільників медоносних бджіл, які завжди складають основу їхнього житла.

Перші вулики з’явились на початку ХІХ сторіччя, українець Петро Прокопович, вважається одним із перших винахідників вулика, у його сучасному розумінні. До тої пори, бджолярі добували мед «варварським» по відношенню до бджіл способом – закурюючи їх димом та знищуючи гніздо з бджолами заради воску та меду.

Мед, як будь-який харчовий продукт проходить кілька стадій приготування.

Стадія перша – нектар. Для виділення нектару рослинами необхідні певні природні фактори – тепло, необхідний об’єм вологи, відсутність вітру, а для його збору – наявність бджіл. Все починається рано вранці, коли на пошуки нектару вирушають бджоли-розвідниці. Бджоли відчувають запах нектару на відстані до 1,5 кілометра. Облітаючи навколо пасіки – ліси, поля та гори вони знаходять найкращі медоноси з найбільшою кількістю нектару.

Повернувшись до вулика вони починають «танцем» пояснювати бджолам-збиральницям де знаходиться нектар. І починається командна робота, коли вся бджолина сім’я працює, створюючи медовий запас.

Факт – бджоли-збирачі, це найстаріші бджоли в сім’ї. Влітку, в період активного медозбору, бджола живе дуже недовго – від 1 до 2 місяців, а без навантаження (зимуючі бджоли)  – до 9 місяців. Стара бджола – набуває чорного із блиском тіла, іноді з обтріпаними крилами. Молода бджола дуже відрізняється від старої, вона яскрава та гарна, але у кожної із них своя роль.

Для вироблення 1 кг меду, бджола повинна відвідати приблизно 10 мільйонів медоносних квітів. Своїм хоботком вона збирає нектар і коли набирає повний медовий зобик, несе його у свій вулик. Бджола може розвинути швидкість у 65 км/г і навіть із ношею, яка складає 3/4 ваги її тіла, бджола пролітає 30 кілометрів за годину. Підраховано, що для збору 1 кг меду бджолі потрібно принести 150-200 тисяч нош нектару. Якщо квіти, з яких бджола бере нектар, перебувають в 1,5 км від вулика, то бджолі-трудівниці, що пролітає для кожної ноші 3 км, доведеться пройти шлях від 360 тисяч до 450 тисяч кілометрів.

Це відстань, яка в 8,5-11 разів перевершує окружність земної кулі по екватору. 

Для того щоб зібрати одну столову ложку меду вони повинні пролетіти більше 10 тисяч км і принести дві з половиною ложки меду. Одну ложку – вони з’їдять самі працюючи на зборі, друга – дістанеться нам, половина ложки  – випаровується в повітря – бджоли висушать нектар.

Бджола, яка прилетіла до вулика, проходить через льоток повз бджолиної варту, що пильно стежить за тим, щоб чужа бджола або інша комаха не проникли всередину. У вулику бджолу зустрічають її крилаті сестри – приймальниці нектару. Вони звільняють збиральницю від нектару і деякий час зберігають його в своєму медовому зобику, де нектар продовжує піддаватися складній ферментації, що почалася ще бджолою-збиральницею. 

Цікаво спостерігати, як бджола-приймальниця розсуває верхні щелепи і висуває трохи вперед і вниз свій хоботок, на поверхні якого з’являється крапля нектару. Потім бджола проковтує цю краплю знову, а хоботок ховає. Ця процедура – періодичне випускання крапельки нектару на трохи висунутий хоботок і втягування її назад в медовий зобик – повторюється 120-240 раз.

Тільки після цього бджола знайде вільну воскову чарунку, куди і відкладає краплю нектару. Однак з цієї краплі ще не вийшло крапельки меду: інші бджоли будуть продовжувати складну роботу по перетворенню нектару в мед. Якщо бджоли-приймальниці бувають завантажені роботою і не вспівають прийняти солодкий вантаж від усіх льотних бджіл, тоді бджоли-збиральниці підвішують свій вантаж – краплю нектару – до верхньої площі воскового гнізда. Це дуже цікавий і практично важливий прийом, так як висячі краплі мають більшу поверхню випару, завдяки чому з нектару інтенсивно випаровується волога. 

Нектар містить від 40 до 80% води, а для приготування меду бджоли повинні видалити до 3/4 цієї кількості. Це досягається тим, що кожну краплю бджоли багаторазово переносять з однієї частини воскового стільника в друге, третє і так далі – до тих пір, поки випарується частина вологи і недозрілий мед (напівфабрикат) стане густим. Крім цього, чисто фізичного процесу, істотне значення має також загущення нектару в медовому зобику бджоли-робітниці. При цьому крапелька нектару зменшується в об’ємі за рахунок всмоктування води клітинами бджоли. В організмі бджоли крапелька нектару збагачується ферментами, органічними кислотами, знезаражуючими речовинами і так далі. Крапля нектару з медового зобика бджоли знову потрапляє в воскову чарунку – і так повторюється до тих пір, поки нектар не перетвориться в мед, що містить вже тільки 18-20 % води. 

Безліч бджіл ретельно клопочеться над однією краплею меду. Махаючи своїми крилами (кожна бджола робить 25 тисяч змахів за хвилину) вони створюють додаткову циркуляцію повітря у вулику, яка прискорює процес випаровування – дозрівання нектару та перетворення його у мед.

Воскові комірки, наповнені по вінця медом, бджоли запечатують восковими кришечками, і в такому вигляді мед може зберігатися протягом багатьох років.

За літній сезон одна бджолина сім’я збирає до 150 кг меду і навіть більше.

Найцінніший якістю – стільниковий мед, так як він знаходиться в природній тарі – стільникових комірках, зроблених самими бджолами. Стільниковий мед, за даними багатьох досліджень, абсолютно стерильний.

Секрети найдорожчого сорту меду.

Через те, що мед зібраний медоносними бджолами з квіток куща Мануки (Leptospermum scoparium), відзначається своєю бактерицидною дією.

Мед Манука відомий своїм надзвичайно багатим вмістом антибактеріальної сполуки метилгліоксалю (MGO) (methylglyoxal). Унікальна система класифікації фактора Манука (Unique Manuka Factor -UMF) відображає концентрацію MGO в меді, що продається на ринку.  Цей показник зазначається на етикетці та впливає на ціну меду, яка коливається від 12 до 55 $ за кілограм.

Значення мінімальної інгібуючої (пригнічуючої) концентрації (МІК) спостерігалися з медом UMF 5+ для стафілококів. Мед Манука виявляв антимікробну дію проти цілого спектру організмів, у тому числі з множинною лікарською резистентністю. Цей факт доводить користь споживання меду людиною для профілактики та при лікуванні хвороб.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.