Бджоли протягом усього життя харчуються дуже солодкою їжею, але при цьому не виникає захворювання схожого на людський діабет. Відповідь на запитання «чому?» шукали китайські вчені.
Їм вдалося ідентифікувати п’ять основних видів бактерій бджіл, які знаходяться в їхньому кишечнику і беруть участь у перетравленні їжі і покращують обмін речовин комах. Ці мікроорганізми можуть бути культивовані in vitro в процесі харчових контактів зі старшими бджолами. Бджоли, яких тримали ізольованими відразу після народження, у них не утворювалася необхідна для нормальної життєдіяльності мікрофлора. Як наслідок, у гемолімфі спостерігався високий рівень глюкози та зниження запасів жиру, що характерно для діабету 1 типу у людини.
Життєдіяльність цих бактерій сприяє виробленню спеціального гормону (аналогу людського інсуліну), який необхідний для процесу поглинання глюкози та перетворення його на ліпіди в клітинах жирових тіл. Наприклад, одна з п’яти бактерій, яка носить назву Lactobacillus Firm-5, у процесі своєї життєдіяльності виробляє сукцинат (солі янтарної кислоти) та певний тип жирних кислот з короткими зв’язками, що стимулюють розвиток та відновлення клітин кишечника, пов’язаних з виробленням необхідного гормону (інсуліну) .
Вплив пестицидів на бджіл
З 21 жовтня по 1 листопада в Калі (Колумбія), пройшла 16-та Конференція ООН з біорізноманіття, покликана обговорити заходи щодо протистояння процесам руйнування екосистем. Мета цих конференцій «зупинити та обернути назад руйнування земель, океанів та живих видів до 2030 року». Цього року у заході взяли участь представники 200 країн.
Одна з доповідей на конференції стосувалася питань причин надмірної загибелі бджіл. Його робили вчені Інституту бджіл у Авіньйоні (Франція). Вони навчилися прикріплювати до спин бджіл електронні чіпи. «Ми ловимо бджіл, поміщаємо їх у поршневі клітини, фіксуємо комаху та обережно, щоб не пошкодити крила, за допомогою клею закріплюємо RFID-чіп», – розповідає дослідник Жулі Фур’є.
Таким чином вчені отримають можливість фіксувати переміщення бджіл як усередині вулика, так і час вильоту та прильоту. Як запевняють вчені, тим самим вони отримали відмінний інструмент, щоб краще зрозуміти біологію бджолиної сім’ї та вивчити причини виникнення проблем.
Наприклад, вдалося підтвердити дослідження Мікаеля Генрі, проведені ще в 2012 році, згідно з якими, потрапляючи під дії пестицидів, бджола частково втрачає можливість орієнтуватися в просторі і не знаходить шлях назад у вулик.
«Ми вивчали явище дезорієнтації бджіл, які зазнали впливу зараженого нектару. Вони справді наражаються на великий ризик загибелі за межами своєї колонії. Це ми називаємо «непрямою смертністю» від впливу пестицидів», – робить висновок Фур’є.
