За минулий рік мед в Україні подорожчав більше ніж на 20 %. Однією з причин зростання цін називають те, що мед — це експортний продукт, тож вартість залежить від світових цін. Що впливає на формування ціни, які перспективи у пасічників та як вибрати якісний мед — про це “Українське радіо” розпитали президента Спілки пасічників України Володимира Стретовича.

Які фактори впливають на вартість меду

За словами голови Спілки пасічників, на ціну меду впливає два фактори: по-перше, це кількість меду, який добули в країні в попередньому сезоні; по-друге, кон’юнктура світового ринку.

“Беручи до уваги, що минулий рік був невдалим для аргентинських пасічників, які займають, як і Україна, одне з провідних місць з експорту меду, то у ціні піднявся наш мед. Сьогодні він на ринках коштує вже 2,5 євро, при тому, що в Україні його закуповують вже по 60 гривень. Тому пасічники, які займаються промисловим пасічництвом, намагаються збути його за кордон. На внутрішнє споживання залишається менше меду, що також диктує свої ціни, коли ви приходите на ярмарки, в магазини і бачите, що ціни на мед виросли”, — розповів Стретович.

Він пояснив, що в Україні працюють компанії, які закуповують мед у пасічників, здійснивши попередню перевірку на якість, та формують товарні партії для відправлення споживачам. Найбільшим споживачем українського меду є Європа, далі йде Японія. США тимчасово припинили закупівлю меду у зв’язку з антидемпінговими розслідуваннями.

За даними експерта, у 2020 році Україна встановила абсолютний рекорд, експортувавши за кордон близько 82 тисяч тонн і отримавши близько 130 мільйонів доларів грошових коштів для стабілізації національної валюти.

Різновиди та вимоги 

За словами Володимира Стретовича, найбільше цінуються сорти меду, які носять монофлорний характер, тобто зібрані з однієї культури.

“Йдеться, наприклад, про акацієвий, гречаний, липовий мед. Мені навіть доводилося купувати мед із гарбузового цвіту. Такі види меду мають однорідну структуру. Проте у зв’язку з природними катаклізмами нам зараз складно збирати монофлорні види меду. Плюс, якщо держава зараз, наприклад, зменшить посіви гречки, ми можемо залишитися без гречаного меду”, — розповів він.

Поширеним варіантом є мед з різнотрав’я. Його починають збирати з кінця березня та у квітні.

“Він також має високу ціну і, на моє переконання, є найбільш насиченим та корисним”, — зазначив експерт.

Він також пояснив, що на рівні держави діють вимоги щодо якості меду, який виробляється в Україні. За його словами, ключовим показником є вологість продукту, яка має складати не більше 14 %. Також мед має бути дозрілим, тобто коли рамка, що виймається з вулика, на третину запечатана.

“Це означає, що бджоли вже закінчили збір нектару та почали, образно кажучи, підготовку до реалізації. Тоді його можна забирати і він не забродить. Якщо ж пасічник в погоді за прибутком намагається викачати незрілий мед, то потім покупці кажуть, що він недосконалий, мало післясмаку і він може забродити”, — говорить голова Спілки пасічників.

Як правильно вибрати мед

Володимир Стретович порадив при купівлі меду звертати увагу на визначення, вказані на етикетці чи в описі.

“На сьогодні починаються перші паростки органічного меду. Але для того, щоб його зібрати, треба, щоб в радіусі 10 кілометрів від місця збору не було жодних підприємств, сільськогосподарських виробництв, тваринницьких ферм. Адже там бджола може взяти вологу не з чистого джерела, а з якоїсь ферми, посудини. Такий меж можуть збирати в Карпатах або степах”, — пояснює він.

А гомогенізований мед — це мед, який можна побачити на вітринах магазинів. Для того, щоб він мав привабливий вигляд, його перед розфасуванням підігрівають до температури 45 градусів. Після підігрівання він вже не кристалізується, тому що кристалічна решітка, вся органіка з нього фактично виходить.

“У залежності від регіону літр, наприклад, соняшникового меду можна купити від 80 до 120 гривень. Літр гречаного коштуватиме приблизно 180 гривень, а акацієвого — 190-220 гривень. Наголошую, що все залежить від регіону, адже однієї стабільної ціни на мед в Україні немає”, — підсумував Володимир Стретович.

Джерело: https://suspilne.media/198992-ci-stanut-kreativni-industrii-panaceeu-dla-industrialnogo-shodu-rozpovidae-doslidnica-industrij/