Викликане пандемією коронавируса зростання попиту на мед на зовнішньому і внутрішньому ринках, а також зростання недобору весняних і ранньолітніх сортів меду може створити ситуацію, коли мед закінчиться у пасічників до кінця нинішнього року, а на складах – до кінця зими 2022 року, повідомив засновник ТМ “Знатний мед” Валерій Курейко в ході прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна”.

За його словами, в нинішньому сезоні недобір весняних і ранньолітніх сортів меду виріс в порівнянні з 2020 роком майже наполовину, в тому числі меду з акації – до 40%, з липи – до 50%, з соняшнику – до 30%, при цьому очікується зростання обсягів збору гречаного і рапсового меду на 20-30%.

Таким чином, в 2021 році в Україні збір меду може скласти 80-100 тис. тонн меду, але цього недостатньо для задоволення внутрішнього і зовнішнього попиту, викликаного зростанням споживання меду як засобу зміцнення імунітету під час пандемії коронавируса.

“У 2018 році обсяг експорту меду з України склав 49,4 тисяч тонн на суму $ 98 млн, в 2019-м – 55,7 тисяч тонн на $ 101,8 млн, а в 2020– 80,8 тисяч тонн на суму $ 139,8 млн, тобто середня ціна за тонну весь час зменшувалася. За перше півріччя 2021 року було експортовано 25,9 тис. тонн (це менше, ніж за аналогічний період минулого року), але при цьому сума валютної виручки склала $ 56 , 87 млн, тобто, мед був проданий за вищою ціною, ніж в минулому році”, – уточнив Валерій Курейко.

При цьому, за його даними, в 2020 році основними покупцями українського меду стали Польща (26% від загального обсягу експорту), Німеччина (19%), США (10%), Бельгія (10%) і Литва (6%). Імпорт меду в Україну в 2020 році склав близько 2 тисяч тонн і не має значного впливу на ринок меду в Україні. 

За словами керівника інтернет-магазину ТМ “Знатний мед” Руслани Плис, в країну ввозяться переважно екзотичні сорти меду, такі як Манука з Нової Зеландії. Вона також повідомила, що в 2021 році мед подорожчав в середньому на 50-100 грн / кг через складні погодні умови протягом останніх двох років, а також у зв’язку з відсутністю перехідних запасів торішнього врожаю, які могли б згладити ціни на початку літа.

Також на подорожчання меду вплинуло зростання цін на бджолопакети, пасічницький інвентар (вулики, рамки, костюми, інструмент), препарати для профілактики і лікування хвороб бджіл.

“Меду стає менше, а дається він пасічнику складніше. Так, цієї весни вперше за багато років виник справжній дефіцит бджолопакетів – незважаючи на збільшення ціни до 1,6-1,8 тисяч гривень за пакет, вони розкуповувалися, як то кажуть,” з коліс”. Ще приклад: раніше бджіл підгодовували раз за сезон, при підготовці до зимівлі. Зараз доводиться проводити підгодівлю два рази – навесні перед початком сезону і в кінці літа. Це істотно збільшує витрати пасічника”, – уточнила Руслана Плис.

За її словами, вартість меду не могла залишитися незмінною в умовах постійного зростання цін на електроенергію, паливо, продукти харчування та інші статті витрат пасічників.

У нинішньому році роздрібні ціни на мед виросли в середньому на 20-30% – до 130-150 грн / літр на мед з соняшнику, 150-180 грн / літр на мед з різнотрав’я, 200-300 грн / літр за липовий і гречаний, 300-400 грн / л – за акацієвий мед. Також на 20-40% подорожчають і продукти бджільництва.

“Схоже, епоха дешевого меду пройшла. Треба визнати, що український мед був недооцінений як на міжнародному ринку, так і на внутрішньому”, – підкреслила експерт.

Руслана Плис вважає, що в подальшому продукти переробки меду (пилок, перга, забрус, прополіс, підмор, віск і ін.) теж будуть збільшуватися в ціні, оскільки обсяг збору таких продуктів завжди обмежений, а процес збору досить трудомісткий.

У свою чергу Валерій Курейко зазначив вплив фактора зміни клімату на галузь бджільництва, оскільки порівняно теплі безсніжні зими з частим переходом від мінусових до плюсових температур вкрай негативно впливають на зимівлю бджіл.

Різкі зміни погоди вносять зміни в терміни початку і закінчення медозбору, часто він переривається раптовими похолоданнями або тривалою спекою, суховіями.

За словами експерта, 2021 рік за непередбачуваності погодних факторів “перекрив” для бджолярів всі попередні: періоди з дощами змінювалися похолоданнями і спекою, до них додавалися сильні вітри, гради і інші катаклізми.

Він уточнив, що в 2021 році збір меду з соняшнику істотно скоротився, оскільки в багатьох областях України аграрії посіяли ранньостиглий гібрид соняшнику, який квітне всього 5-7 днів, тоді як звичайний період цвітіння соняшнику – 3-4 тижні, що сильно скоротило час медозбору з нього.

Валерій Курейко зазначив, що за останні 5 років споживач меду в Україні помітно “помолодшав” – пенсіонери вже давно не займають першу позицію серед активних покупців меду. Також змінилася мотивація до його покупки: якщо раніше основною мотивацією була профілактика і лікування простудних захворювань, то зараз багато хто розглядає мед як натуральний екопродукт повсякденного вжитку, важливу складову здорового способу життя. 

Джерело: https://interfax.com.ua/news/press-conference/760618.html