Основними рослинами в різних зонах України, що забезпечують медозбір є: акація біла, еспарцет, гречка, буркун, коріандр, конюшина, соняшник та інші. Про початок головного медозбору свiдчать, передусiм, показники контрольного вулика. Льотна активність бджіл посилюється, вони повертаються з ношею важкими, з опущеним черевцем, повільно пересуваються до льотка.

З початком медозбору при силi ciм’i у вуликах-лежаках 13-14 вуличок проводять одноразове розширення гнізда. При цьому всі рамки гнізда зсувають до протилежного вiд льотка боку, проти льотка ставлять рамки з вощиною (до п’яти) та стiльники. На вощині швидко вiдбудовуються стільники, якi освоює матка, ройовий стан бджолиної сім’ї не проявляється, скорочуються затрати праці, а продуктивність бджолиних сiмей зростає більше ніж на 10%.

В цей час, коли ще вiдсутня падь, на бджолину сім’ю, яку утримують у вулику-лежаку заготовляють хоч би по 3-4 стольники з запечатаним медом, а для сiмей в багатокорпусних вуликах – не менше одного корпусу з медом для зимівлі.

Не допускають потрапляння в мед зимових запасiв, стiльники з ними ще перед медозбором періодично розпечатують та згодовують бджолам. Забезпечують пасіку необхiдною кiлькiстю стільників, своєчасно розширюють гнiзда, пам’ятаючи, що просторне гнiздо рефлекторно впливає на посилення льотноi активності бджiл по збору нектару.

Деякі бджолярі вдаються до тимчасового обмеження яйцекладки маток, iзолюючи її на кiлькох рамках. До цього прийому слід вдаватися з пересторогою, адже можна ослабити сім’ю до наступних медозборів.

Відомо, що лише сильні бджолині сім’ї на медозборі сповна реалiзують свiй потенцiал, адже в таких сім’ях бджоли краще розвинутi, мають бiльше вола, вони літають на більшу відстань за нектаром, маса бджіл бiльша порiвняно зi слабкими, адже у них (сильних) менша кількість бджіл, які зайняті на вигодовуванні розплоду.

Якщо не вдалося наростити достатню силу сімей до медозбору, вдаються до об’єднання кiлькох сiмей, підсилення льотними бджолами, закритим розплодом тощо. Можна об’єднати льотних бджіл двох бджолиних сiмей середньоi сили. Ix ставлять поряд, з початком медозбору одну з сімей відносять на деяку відстань (їм дають воду), а в ciм’ї, що залишилася на місці, на деякий час ізолюють матку. Льотні бджоли віднесеної ciм’ї підсилять ту, що залишилася на місці, формується сім’я-медовик, що сповна використовує медозбір. Вживають заходів щодо стимулювання роботи маток, щоб не допустити надмірного ослаблення бджолиних сiмей пiсля медозбору.

Існує багато способів підвищення медозбору. Один з них – комбіноване утримання бджолиних сiмей. Суть його в тому, що бджіл восени, взимку та навесні (до медозбору) утримують у вуликах-лежаках, при кочівлі на медозбір з бiлоi акацii бджіл переселяють в корпуснi вулики на 8 рамок розміром 435 х 300 мм. У нижній корпус поміщають світлокоричневi стільники, у другий – з розплодом, у третiй – стiльники пiд мед. Результат: якщо сім’я сильна i сприятливi погоднi умови, – верхній корпус повністю залитий медом, а у другому – два крайнi стiльники. Товарного меду такий спосіб дозволяє одержати по 100-120 кг та 10-15 кг – як кормового.

Прийоми відкачування меду загальновідомі, та все ж на дещо треба звернути увагу: щоб менше турбувати бджіл, вулик при відбиранні медових стiльникiв бажано вiдкривати лише один раз (при вiдсутностi захворювання бджіл). Для цього перед відкачуванням меду готують все необхідне, в тому числі два  ящики, в одному з яких є 8-10 запасних порожнiх стільників. Потім з вулика поступово відбирають медові рамки з бджолами (часто вдаються до використання видалювача бджіл чи репелентів) i поміщають ix у порожній ящик. Замість них вулик поповнюють запасними рамками i на них струшують бджіл з медових рамок i вулик закривають, пізніше поправляють утеплення. 

Вiдкачаними рамками (стiльниками) поповнюють iншi вулики. Відмічу, що мед слід відкачувати лише зрiлий, запечатаний на 2/3 стiльника. При відкачуванні меду дотримуйтеся прийнятих правил технiки безпеки: медогонку добре закріплюють, з супротивних бокiв у касети помiщають стiльники однакової маси (запобiгання розбалансуванню), оберти ротора нарощують поступово при закритiй медогонці, яку відкривають пiсля зупинки ротора, обережно користуються ножами при зрiзаннi забрусу. При використанні електричного струму медогонку обов’язково заземлюють.

3 кожним роком розширюються посівні площі під ріпаком, зростає виробництво ріпакового меду, який швидко кристалізується, виділяє неприємний запах, що часто відлякує покупцiв. Цього можна уникнути, виготовляючи рiпаковий крем-мед. Для цього мед з ріпаку розміщують в бiдонi чи каструлі через 2-3 тижнi пiсля викачування, коли він починає втрачати прозорість. Для перемiшування меду використовують електричну дриль з довгою насадкою та змішувачем. Тривалість перемiшування 4-5 хв, процедуру повторюють тричi через добу. Такий мед мае перламутровий колір i прекрасний аромат.

Зберігають мед у герметичному стані, в приміщенні без сторонніх запахів.

Джерело: Журнал “Пасіка” № 6, 2009 рік, с. 4.