Попросіть випадкову людину зобразити бджолу, і вона, скоріше всього , опише знайому чорно-жовту смугасту істоту, яка дзижчить від квітки до квітки, збираючи пилок, щоб нести його до вулика.
Але, виявляється, є бджоли, яких можна знайти «нарізаючи шматки м’яса від туш у тропічних лісах». Вони еволюціонували, щоб використовувати джерела їжі, не вироблені рослинами. Як наслідок, ці бджоли мають мікробіом більш характерний для гієн і грифів, які люблять падаль. Тому вони широко відомі як «бджоли-стерв’ятники», або «бджоли -грифи».
За словами авторів дослідження — ентомологів із Каліфорнійського університету в Ріверсайді (UCR), Університету Массачусетса, Амхерста, Колумбійського університету та Американського музею природної історії — більшість бджіл, по суті, є «осами, які перейшли на вегетаріанський спосіб життя».
Але є два зареєстровані приклади того, що джмелі харчувались падаллю, датовані 1758 та 1837 роками, і відомо, що деякі види бджіл іноді харчуються падаллю на додаток до пошуку нектару та пилку. (Вони вважаються «факультативними некрофагами», на відміну від бджіл-грифів, які вважаються «обов’язковими некрофагами», оскільки вони їдять лише м’ясо).
Ентомолог на ім’я Філіппо Сільвестрі виявив першу «бджолу-гриф» у 1902 році.. Сільвестрі назвав його Trigona hypogea. У 1982 році ентомолог Девід Рубік зі Смітсонівського інституту тропічних досліджень у Панамі повідомив про деякі дивовижні висновки зі своїх спостережень за колоніями Trigona hypogea. Замість того, щоб збирати пилок з квітів, цей вид поглинає м’ясо мертвих тварин: ящірок, мавп, змій, риб і птахів. Бджоли, які натрапили на смачний шматочок гнилого м’яса, відкладали сліди феромонів, щоб викликати своїх товаришів з гнізда, які зазвичай масово збиралися на трупі протягом восьми годин. Рубік звернув увагу на те, наскільки швидко вони можуть з’їсти тушу. Велику ящірку бджоли перетворили на скелет за два дні, знадобилося всього вісім годин, щоб видалити всі пір’я та м’ясо з голови мертвого горобця, двох жаб перетворили на скелети за шість годин.
Оскільки вони харчуються падаллю, а не збирають пилок, цей вид має характерні задні лапи з помітно меншим кошиком для пилку в порівнянні з «вегетеріанськими» бджолами. Бджоли споживають м’ясо на місці, перетворюючи його на «м’ясну кашку». Рубік припустив, що, опинившись у вулику, бджоли перетворюють цю кашу на якусь речовину, і потім зберігають свій м’ясний мед у воскових горщиках.
На сьогодні відомо про три різні групи бджіл-грифів, які отримують білок виключно з туш: Trigona hypogea, Trigona crassipes і Trigona necrophages. Це бджоли без жала, але у них п’ять великих загострених зубів, і вони, як відомо, кусають. Деякі під час укусів виділяють речовини, які можуть викликати хворобливі пухирі та виразки.
Джерело: https://arstechnica.com/science/2021/11/carnivorous-vulture-bees-have-acidic-microbiomes-to-better-digest-their-carrion/
