Весняні роботи на пасіці
Технології

Пасіка: весняні радощі та турботи

Дочекалися! Нарешті прийшло тепло і пасічники змогли зануритися в такі приємні кожному бджолярському серцю весняні турботи. На пасіці компанії “АПІСТАР”, що в Житомирській області, — більш як чотири тисячі бджолосімей.

-Вже 3 дні як пройшов повноцінний обліт,— розповідає головний технолог компанії “АПІСТАР” Леонід Веред. — Оглянули пасіки, бачимо що перезимували бджоли добре, відійшло цього року лише 1,6 відсотка. Серед тих, що загинули, 30 відсотків — бджоли, які загинули від голоду. Їм не вистачило меду, хоча мед на крайніх рамках насправді був. В основному це — слабкі сім’ї, які піднялися доверху, можливо об’єм рамок був дещо завеликим.

Радує те, що лише половина з 1,6 % втрачених цієї зими бджіл, загинули від нозематозу, каже бджоляр. Радує, бо свідчить про низький процент захворюваності. Весняні роботи на пасіці почалися цього року на двадцять один день пізніше, ніж зазвичай. Перший огляд тут завжди проводили 4-6 березня. Цього року в цей час було ще занадто холодно. Тому лише днища в вуликах на початку березня всі поміняли. 

Леонід Веред:

– Ми їх витрушуємо, очищаємо, збираємо підмор на переробку. Потім днища миємо, обробляємо перекисом водню та виполіскуємо. Там осипалася мертва бджола, крихти забрусуу, кристали меду, тому може виникнути джерело інфекції. Якщо все це сміття будуть викидати самі бджоли, вони починають інфікуватися. Ми убезпечуємо бджіл від хвороб і, до того ж, їм не потрібно витрачати енергію на прибирання.

Канді на пасіках “АПІСТАР” готують власними силами. Те, яке ставиться першим,— з додаванням меду з власної пасіки, спиртової настоянки полину та екстракту хвої для попередження нозематозу. До цього канді не додають пилок, щоб матка завчасно не клала яйця. В другому — мед замінюють на інвертований сироп та пилок. Щодо підгодівлі, тут у бджіл є свої уподобання. Леонід Іванович пригадує, як на асфальті, за 300 метрів від пасіки, випадково розсипали куркуму. Так бджоли за 15 хвилин все вибрали:

– Кукурудзяну муку теж їдять добре. А от пшеничну і ячмінну — не хочуть брати. Пробували сухе молоко — теж не дуже беруть.Червоний перець чилі — не погано, але він дорогуватий. Сою я сам ставити не хочу, бо дуже багато генномодифікованої. 

Гірчичний порошок, як підгодівлю для бджіл, Леонід Іванович вже років п’ять використовує у своїй бджолярській практиці. Бджолам подобається. До того ж гірчиця зміцнює бджолине здоров’я: допомагає комахам очистити кишківник від ноземи.Так само діє червоний перець чілі, розповідає бджоляр. Перець ще й кількість кліщів зменшує, відсотків на 25. Кліщ гине, бо коли бджола з’їдає перець чілі, у неї піднімається температура тіла.

Леонід Веред:

– Щоб зайвий раз не відкривати вулик, робимо зараз одночасно такі операції: ставимо з двох сторін металізовані заставні дошки, на 1-2 зменшуємо кількість рамок, ставимо полоски від кліща. Ми використовуємо полоски власного виробництва, запаковані, як вимагають правила, в металізованну плівку. Перевіряємо запаси меду, ставимо канді, а зверху — ще одну металізовану плівку. Це забезпечує вулик теплом, щоб бджоли їли мед і не зношувались, та водою, бо під плівкою утворюється конденсат.

Леонід Веред — відомий в бджолярському колі не лише як досвідчений пасічник. Леоніда Івановича знають також як автора інноваційних ідей та технологій, серед яких, наприклад, — застосування металізованої харчової плівки у вуликах для весняного нарощування бджолосімей. Обов’язкова практика на його пасіках — тепла поїлка з водою, яка нагрівається теном до 25 градусів. Але підігрівають на пасіці не лише воду, а й сироп.

-Підігрів сиропу — моя розробка і застосовували ми її вперше на пасіці компанії “АПІСТАР” в Киргизії, — розповідає Леонід Іванович. – Але тут є нюанс, який обов’язково треба враховувати: сироп не повинен торкатися нагрівальних елементів. Інакше буде утворюватися оксиметилфурфурол, який є токсичним для бджіл. Я відразу додаю в сироп ентеронормін та інші препарати, які потрібні для захисту здоров’я бджолосімей.

– А навіщо його підігрівати?

– Це сприяє нарощуванню кількості бджіл весною. Якщо сироп підігрівається, бджоли вилітають з вулика, беруть сироп, у них з’являється взяток зовні. Тоді вся сім’я реагує на те, що в природі з’явився взяток: матка починає активно нести яйця. І до збирання акацієвого меду пасіка підходить вже з повними сім’ями, а не з тими, яких ще треба розвивати. Бджоли летять за сиропом навіть тоді, коли вже сонце сіло, бо він теплий і вони не заклякають.

Чи буде цієї весни в вуликах мед з акацій, якого пасічники так і не побачили минулого року, Леонід Веред прогнозувати не береться. Тим більше, що синоптики знову обіцяють нам прохолодну весну. А оптимальна погода для якісного акацієвого меду – нічні дощі з теплими ранками, бажано з туманами.

На закінчення інтерв’ю Леонід Іванович попросив обов’язково передати всім українським бджолярам привітання з початком нового медового сезону, побажати щедрого медозбору та приємних цін. Приєднуємося!

Автор: Саріогло І.  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *