Михайло Гребінник з Луганщини – бджоляр з 20-річним стажем. Його пасіка на 400 бджолосімей розташована в селі Новоолександрівка Біловодського району. І їй – 140 років.

Колись давно Михайло зацікавився історією свого роду – ким були його прапрадіди, чим займалися, як склалися їхні долі. Через різні пошукові системи і сімейні архіви він знайшов інформацію про чотири покоління предків-бджолярів і зібрав родовід, починаючи від 1880 року.

«Колись мій прадід Тихон і прабабуся Наталія зловили рій бджіл. Так почалася наша сімейна історія бджільництва. Згодом вони мали найбільшу пасіку на Луганщині, побудували млин, провели в село радіо і електрику. Під час колективізації їх вислали в Середню Азію, але їм вдалося повернутися і продовжувати розвивати свою справу », – розповідає Михайло.

Коли в 2000 році він засновував власне виробництво, то традиції поєднав з новаціями. Його пасіка – кочова. Бджоляр перевозить її в залежності від того, де краща кормова база. Так бджоли мають постійний доступ до квітучих рослин і можуть зібрати більше пилку.

Мед зі своєї пасіки Михайло продає оптом в магазини Сєвєродонецька та Рубіжного. Кілька років тому почав його фасувати – каже, так вартість більша і рентабельність зростає. Продавати вчиться на тренінгах і «в полі», адже сам собі і менеджер, і дизайнер.

У планах – налагодити постачання меду за кордон: «Моєю продукцією зацікавилася компанія-експортер меду в Японію. Скоро буду відправляти пробну партію невикачаного меду в сотах, він цінується за кордоном », – зазначає пасічник.

При підготовці бджіл до зимівлі Михайло враховує кліматичні зміни, серйозно вивчає цей процес.

«Весна в цьому році була досить незвичайною: рання, але затяжна і холодна. Мої колеги з 60-річним досвідом такого не пам’ятають. Бджоли повинні були пристосовуватися, тому меду з акацій, різнотрав’я ми не отримали. Літо з кожним роком все більш спекотне, тому бджоли повинні працювати більше і потужніше, щоб підтримувати постійну температуру у вулику. Тобто меду вони знову приносять менше, бо виснажені. Хочу взяти участь у професійній дискусії про зміну клімату, почути експертів – прогнози, як пристосувати пасіку до нових умов. Треба знати, що нам робити тут, у степовій частині України, щоб не втратити свої позиції », – каже бджоляр.

Джерело: https://dnews.dn.ua/news/758356