В онлайн – режимі та під гаслом «Криза – гарна нагода шукати нові можливості!» проходив цього року Медовий Форум «Золота Пасіка 4.0».

 Форум який проводиться в Україні вчетверте, вже встиг зарекомендувати себе як популярний комунікаційний майданчик для обговорення актуальних питань у сфері виробництва та реалізації ї продукції бджільництва.

Організатори заходу Торгово-промислова палата України, Український проєкт бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP) та Посольство Франції в Україні.

«Для України мед не тільки цінний продукт, але й можливість активно просувати позитивний імідж нашої держави. Адже Україна входить до найбільших експортерів – постачальників меду у світ», – наголосив у вітальному слові до учасників форуму Геннадій Чижиков, президент ТПП України.

Практична частина Форуму складалася із двох панельних дискусій: «Медовий бізнес в умовах COVID-19» та «Глобальні кліматичні зміни: нова реальність для бджільництва». Говорили про те, як працюється галузі в умовах пандемії, про сучасні інформаційні системи для бджолярів, нові правила маркування меду в ЄС, онлайн-торгівлю медом, віруси медоносних бджіл.

70 відсотків українського меду експортується

Андрій Кравченко, заступник директора Департаменту аграрної політики Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України:

— «Виробництво меду в Україні — галузь експортноорієнтована. На сьогодні за кордон реалізується близько 70 % українського меду. Серед основних покупців лідирує Євросоюз. Приблизно 98% відсотків українських пасік розташовані в приватних господарствах і лише 2% меду виробляється на пасіках, зареєстрованих суб’єктами господарювання. За даними Державної служби статистики ми маємо на сьогодні в Україні близько 2,5 мільйонів бджолосімей. Найбільше їх зосереджено в Хмельницькій, Житомирській, Вінницькій, Миколаївській та Івано-Франківській областях».

UkrainianHoney. Keep True

Анна Бурка, національний експерт ФАО:

— «Україна входить в топову п’ятірку експортерів меду, але працювати доводиться в умовах жорстокої конкуренції. І тут головними аргументами можуть бути якість, натуральність та повна простежуваність походження українського меду. Тому ми почали й продовжимо роботу над тим, щоб сформувати національний бренд українського меду:”UkrainianHoney.Keep True”. Ініціаторами створення медового бренду стали пасічники. Бренд необхідний для підвищення репутації України на зовнішньому ринку, для того, щоб український мед асоціювався винятково як високоякісний, безпечний національний продукт, щоб підвищити його імідж та вартість, виключити фальсифікації. І тоді не буде ніяких звинувачень у низькій якості нашого продукту та інформаційних атак, не підтверджених доказами, які час від часу доводиться спостерігати. Бренд ґрунтується на чотирьох засадах: натуральність, якість та безпечність, сертифікація та стандарти, простежуваність від вулика до кінцевого споживача».

Влада пасічника не чує

Володимир Стретович, голова Спілки пасічників України:

— «Цього року українські пасічники як ніколи рано, ще у квітні зіткнулися з потравою бджіл. Посилення відповідальності за загибель бджіл вже перезріло. Якщо ми не звернемо увагу на екологію на нас чекають нелегкі часи. І пандемія, яку ми сьогодні переживаємо буде здаватися легеньким вітерцем, що повіяв зі сходу.

11 квітня минулого року Спілка пасічників внесла пропозицію про заборону ввезення в Україну 60 найбільш токсичних препаратів, які заборонені вже у всьому світі, а в Україну ввозяться. Минає півтора року. Яка ж доля цього проєкт постанови? Кабінет міністрів направив його до міністерства екології. Міністерство екології своєю чергою направило нашу ініціативу до ЄС на предмет відповідності проєкт постанови стандартам Євросоюзу.

Тобто у нас гине худоба, з’являються невідомі хвороби, скорочується рівень життя, а ми запитуємо у Євросоюзу як вони ставляться до того, щоб ми заборонили токсичні препарати? А ларчик, як виявилося, просто відкривався. Якщо заборонити ці 60 препаратів аграрний бізнес не доотримає 6 мільярдів доларів прибутку. Завжди є вибір і в цій ситуації, він полягає у співпраці пасічника, аграрія та влади. І саме цей трикутник, співпрацюючи, може розв’язувати питання: якщо ми не можемо заборонити ці препарати повністю, то тоді працювати з ними так, щоб мінімізувати шкоду довкіллю. Нічого такого не робиться. Ми боремося з цієї проблемою., але потрібні все-таки і кроки з боку влади. А в питаннях, які стосуються захисту бджіл влада сьогодні пасічника не чує».

Нові правила маркування меду у Європі

Дмитро Кушнір, представник Thomas Apiculture в Україні

— «Спочатку у Франції, а згодом і в інших країнах Європейського Союзу запроваджуються нові правила маркування меду. До прийняття нового Закону виробники писали на банках з купажованим медом “Мед з ЄС” чи “Мед не з ЄС”. Відтепер вони будуть змушені обов’язково прописувати яка кількість меду і звідки, з якої країни знаходиться в банках. В чому виклик для українського меду? Річ у тому, що досі французький споживач не знав, що він купує мед з України. Якщо ви загуглите французькою “мед з України” ви не знайдете нічого. Тому створення національного медового бренду і його просування на європейському ринку є за таких обставин не просто актуальним, а життєво необхідним».

Об’єднання відкриває нові можливості

Олег Калінін, власник ТМ “Медова фабрика”:

— «Торгова марка “Медова фабрика” об’єднує чотири сімейні пасіки. Ми об’єдналися для того, щоб вийти на нові ринки та досягти певних висот у медовому бізнесі.

І дійсно це надало можливість створювати більші партії продукції та отримувати вигіднішу ціну. З початком пандемії був страх, що ми не зможемо взагалі продати наш мед. І ми почали замислюватися як швидко переорієнтуватися на інші канали збуту. Зробили сайт, де представили нашу продукцію. Але одного каналу збуту було недостатньо і ми почали працювати зі службами доставлення.

Справи пішли краще. Запустили свої сторінки в соціальних мережах. Теж допомагає. Почали працювати з супермаркетами, але зіткнулися з проблемою, що супермаркети за останні роки відчутно зіпсувати імідж меду. Як правило, не сприймається мед, що продається в супермаркетах як якісний. Тому є певна недовіра і до нашого меду. Але сподіваємося, що після того, як покупці краще познайомляться з нашою продукцією, все зміниться».

 Турботи та мрії українських медоварів

Сергій Липко, власник компанії “Медовий спас”

— «Ідея створити сухий медовий напій Сікера виникла три роки тому. Не зовсім вино і не медовий напій в класичному розумінні. Створювати сухі медові напої складно, бо потребують вони особливих технологічних можливостей. Що стосується просування, ми нічого особливого не придумали. Створили сайт, сторінки в соцмережах, де популяризуємо наші медові напої. Покладали надію на рітейл.

Не хочу скаржитися, бо у кожного свій бізнес. Але досвідом поділюся, можливо стане в пригоді медоварам, які роблять перші кроки у своїй справі. Вхідна плата за кожен вид продукції 1500 гривень. У нас 4 види продукції, тому відповідно треба платити 6 тисяч за один магазин. Крім того, як правило пропонується платити різні бонуси.

Проблема в тому що вони накладаються на кінцеву ціну, продукт стає набагато дорожчим і гірше продається. Є така проблема як термін оплати. Сьогодні це 90 днів. Оплата як правило по факту реалізації. Але згідно з договором ви повинні продовжувати поставляти продукцію постійно, не залежно від того отримали гроші чи ні. Договірні умови в цілому досить драконівські: за найменші порушення виставляються штрафні санкції. Тому ми старили свій інтернет-магазин. Працюємо також з ROZETKA і думаю, що саме за такими ресурсами майбутнє».

Володимир Дмитрук, власник компанії “Українські медовари”

— «Про що мріє пасічник? Щоб його продукція надійшла до споживача. В першу чергу до нашого українського споживача. Адже ми виробляємо не просто продукт, а продукт сакральний, оздоровчий.І впровадження його в щоденний раціон українців турбота не тільки пасічників, а й держави.

Ми пишаємося тим, що 70 тисяч тонн меду щороку продаємо за кордон, не задумуючись над тим під яким брендом ми його продаємо і по якій ціні. А його ж можна було переробити в Україні, створити наш український продукт отримати додаткову вартість. І це не обов’язково алкогольні напої, є ж, як приклад, слабоалкогольні чи взагалі безалкогольні.

Насправді галузь медоваріння могла б принести величезні дивіденди державі. Ми просимо, щоб зі слабоалкогольних медових напоїв як  зі слабоалкогольних вин був знятий акциз. Не тому, що ми не хочемо платити податки, а тому, що простому виробнику алкогольних напоїв з меду не під силу витримати прес який лягає на його плечі разом з акцизною маркою. Я знаю, що готується закон про зняття акцизної марки з виноградних вин виготовлених шляхом бродіння без додавання спирту. Чому б не включити до цього закону медові напої?

Є громадські бджолярські організації, але немає взаємодії між ними й державою. Ми знаємо звідки береться фальсифікований мед, хто завозить породи бджіл, не районовані в Україні, навіть хто завозить небезпечні пестициди та травить все живе. У нас в Луцьку, до речі, за ціле літо я в цьому році жодного горобця не побачив. Знати знаємо, але реально вплинути на ситуацію громадські організації бджолярів  не можуть, не мають таких повноважень».

Мед + IT

Дмитро Музика, власник бренду “Бджоляна”

— «Все своє життя займаюся створенням програмного забезпечення. Займатися медом почав лише у 2015 році.

Хотів би розповісти про продукт, створений на стику інформаційних технологій та бджільництва “Варроа box” – це система, яка дозволяє визначати наявність кліща варроа у відібраному зразку і вирахувати закліщованість.

Система надає пасічнику інформацію потрібно обробляти дану сім’ю чи ні. Як це працює? Свого часу пасічник, Іван Петрович Григорчук придумав планшет, в який насипається бджола та візуально визначається наявність кліща і все це рахується в ручному режимі. У нас виникла ідея об’єднати планшет з інформаційною системою. Телефон робить фотографію планшета, а штучний інтелект рахує кількість бджіл та кліщів і вираховує закліщованість. Наразі планшет доробляється до промислового зразка. Вже розроблена нейронна мережа, яка вміє розрізняти бджолу та кліща».

Бджоли потребують захисту

Діна Лісогурська, доцент Поліського національного університету

— «В Україні за 25 років в 1.5 рази зменшилася кількість бджолиних сімей. Одна з причин загибелі бджіл – втрата місця існування через збіднення або знищення кормових ресурсів Середня глобальна температура на землі за 140 років зросла майже на 1 градус. Адаптуючись до нових умов рослини змінюють строки адаптації і цвітіння. Якщо зміни клімату виходять за межі витривалості, то рослини зникають з екосистеми.

В Україні температура підвищується навіть швидше, ніж в середньому на Землі: за останні 30 років середня температура тут вже зросла на 1 градус. За даними NASA Україна знаходиться у зоні надмірного тепла. Звичайно що кліматична криза негативно впливає і на бджільництво.

В результаті глобального потепління збільшилася кількість похмурих і дощових днів, які в бджільництві називаються нельотними, зменшився вміст цукру у нектарі, традиційні медоноси знаходяться на межі зникнення, зменшилася продуктивність і зимостійкість бджолиних сімей.

Що може зробити пересічний пасічник для збереження бджіл за таких умов? Берегти та розвивати медоносну базу, використовувати кочівлю бджолиних сімей, розвивати медово-запилювальний чи запилювальний напрямки збільшення продуктивності пасік, використовувати районовані породи бджіл, які здатні реалізувати свій потенціал в умовах що змінилися, бути соціально активним, вести енергоощадний та енергоефективний спосіб життя та виробництва».

В рамках Медового форуму “Золота пасіка 4.0” працювали також загальнодоступні тематичні онлайн-кабінети для відкритих дискусій за темами «Юридичні аспекти медового бізнесу» і «Вплив вірусних захворювань та неонікотиноїдів на поведінку і скорочення життєдіяльності медоносних бджіл».

Автор: Інна Саріогло