Днями відбулося засідання Бюро Президії Національної академії аграрних наук України. Під час засідання розглянули питання наукового забезпечення розвитку екологічно чистого бджільництва. З доповіддю на цю тему виступив директор ННЦ “Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича” Володимир Постоєнко, повідомляє пресслужба НААН.
Наукове забезпечення розвитку екологічно чистого бджільництва є важливою складовою підвищення ефективності органічного виробництва та формування експортного потенціалу конкурентоспроможної продукції бджільництва. Органічне виробництво як цілісна система господарювання і виробництва харчових продуктів поєднує в собі найкращі практики з огляду на збереження довкілля, необхідний рівень біологічного розмаїття та збереження природних ресурсів, застосування високих стандартів належного утримання тварин, а також використанням речовин та процесів природного походження.
У світі щорічно виробляється понад 2 млн т меду, з якого близько 600 тис. т (30%) припадає на органічний мед. В Україні ці показники становлять відповідно 100 тис. т і 300 т (менше 0,5%), майже весь органічний мед експортується. На зараз на вітчизняному ринку органічної продукції присутні понад 500 виробників. Станом на 2020 р. під органічне виробництво виділено 309 100 га, що становлять 0,7% земель сільськогосподарського призначення.
У 2020 році Україна посіла 4 місце зі 124 країн за обсягами експортованої органічної продукції до країн ЄС. Загалом же, експорт українських органічних продуктів у 2020 році склав приблизно 204 млн $ США.. Частка виробництва органічного меду становить 4% від всього обсягу виробництва органічної продукції в Україні. Вперше експортували український органічний мед 2017 року, а у 2018-2019 роках його обсяги досягали щороку майже 300 т.
Продовж 2016-2020 рр. ННЦ “Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича” виконував 13 завдань, з яких 5 – з напряму “Органічне бджільництво. Зокрема:
– проведено виробниче випробування внутрішньопородного типу карпатських бджіл “Синевир” і внесено Державного реєстру селекційних досягнень у тваринництві;
– проведено комісійне випробування внутрішньопородного типу “Гадяцький” української степової породи бджіл;
– запропоновано ефективні препарати (“Девар”, “Консорціум мікроорганізмів, штами 1, 2, 3”), які є екологічно-безпечними способами оздоровлення бджіл та можуть застосовуватись на всіх етапах медозбору;
– розроблено критерії оцінювання показників монофлорних медів з акації, липи та соняшнику, що може сприяти збільшенню їх експорту;
– застосовано способи тестування забруднення агроландшафтів і урбанізованих територій за допомогою біоіндикаторних властивостей бджіл та продуктів бджільництва, досліджено стан накопичення деяких важких металів у ґрунті, тільцях бджіл та продуктах бджільництва;
– удосконалено законодавчу базу в галузі бджільництва та запропоновано стратегію її розвитку на основі визначення оптимальних умов функціонування комплексного напряму виробництва продукції бджільництва на 2021-2025 рр.;
– розробляється кадастр ентомофільних рослин з урахуванням календаря цвітіння медоносів, їх нектароносно та пилконосної цінності для формування стабільної кормової бази бджіл Лісостепу України в різних еколого-природничих умовах нашої країни,
– підготовлено до друку ілюстрований каталог медоносних культур з урахуванням календаря їх цвітіння.
Інститутом біології тварин НААН за досліджень із застосування пробіотиків при підгодівлі бджіл з’ясовано механізм фізіологічного впливу пробіотика L. casei В-7280, який має стимулюючий ефект на життєздатність медоносних бджіл карпатської породи та є нетоксичним, що робить його придатним для застосування в органічному бджільництві.
Інститутом сільського господарства Карпатського регіону НААН проводяться дослідження з визначення вмісту важких металів, зокрема й токсичних, у ґрунті, бджолиному обніжжі, що є важливими показниками в органічному бджільництві.
Забезпечення отримання органічної продукції має кілька перешкод: це втрата біорозмаїття природної флори медоносних рослин, що призводить до значного погіршення кормової бази бджільництва. Причинами цього є істотна зміна клімату, зміна видів культур, що висіваються аграріями, відсутність сівозмін, через що монофлорні меди з рослин природної (акація, липа) та культурної флори (гречка, еспарцет) отримуються в незначних кількостях та не забезпечують потреби населення в органічній продукції бджільництва.
Для розв’язання зазначених проблем необхідно збагатити природні фітоценози медоносними рослинами, що покращить медозбір; – створити колекцію медоносних рослин природної та інтродукованої флори у складі спеціалізованого ботанічного саду для отримання органічної продукції бджільництва в кліматичних умовах території України як бази для моніторингу та контролю всього циклу виробництва органічної продукції бджільництва, згідно з Правилами, що регламентують отримання органічних продуктів.
Наразі в Україні не існує жодного ботанічного саду, у складі якого була б колекція нектаро- та пилконосних рослин. Отже, науковий супровід порушеної проблеми потребує удосконалення підходів щодо виробництва органічної продукції бджільництва, зокрема, необхідності покращення кормової бази рослин-медоносів шляхом створення спеціалізованого ботанічного саду з колекцією рослин-медоносів природної та інтродукованої флори у його складі.
Довідка. Україна входить в ТОП світових експортерів меду — так, у 2021 році Україна зайняла 2 місце у світі серед найбільших країн-експортерів меду, серед яких також Китай, Аргентина, Індія та Бразилія.
