Вентиляцiя з протягом усуває бджiл взимку вiд процесу побудови собi комфортних умов для зимiвлi. Людина вiдбирає у бджiл те, що вони вiдпрацьовували за мiльйони рокiв особистоi боротьби за життя з негараздами погоди.

Якi недолiки має вентиляцiя з протягом

Оскiльки льотки взимку рiдко перевищують 10 см, свiже повiтря, як правило, надходить тiльки до центральних стiльникiв. Потiм, якщо у вулику облаштована вентиляцiя з протягом, повiтря рухається вгору i не спроможне перейти до бокових стiльникiв. Отже, за таких умов пiдвищується навантаження (з пiдтримки температури) на центр клуба бджiл i, як наслiдок, збiльшуються витрати сил i меду. Ось чому, якщо недостатньо меду, в першу чергу, «висипається» центр, попри наявнiсть меду на бокових рамках.

А що вiдбувається на периферії? Холоднеча, задуха, пiдвищена вологiсть (бо волога рухається туди за рахунок дифузії, тобто взаємного проникнення повiтря, зумовленого тепловим рухом їxнix молекул). Стiльники плiснявiють, мед псується, деталi вулика всмоктують вологу, а далi – бджоли опиняються у льодовому полонi.
Але i весняне потеплiння не приносить полегшення. Оскiльки вулики пофарбованi зовнi, випаровування води з деталей вулика вiдбувається в його середину.

У пiдсумку з зими виходить виснажена сiм’я з купкою розплоду, що притулився до стелi. І не дивно, що в розвитку її обганяє навiть вiдводок, що перезимував у зимiвнику.

А що відбувається за умови вентиляції без протягу?

Спочатку давайте прослідкуємо рух повітря у дуплі або у вулику (якщо вентиляція без протягу) за умови пасивної поведінки бджолиної сім’ї взимку. Я не випадково обмовився про поведiнку бджопиної ciм’ї. У мене е пiдозра, що бджоли вентилюють вулик взимку. Вони на це спроможнi? Так. Приклад тому – лiто, коли вони вентилюють гнiздо, за допомогою чого пiдтримують мiкроклiмат у вулику в цей перiод року.

Чому б їм не робити це взимку? Адже вони активнi взимку. Та це припущення у мене бездоказове.

Тому, будемо розглядати рух повiтря за традицiйним способом. Щоправда сама фiзична суть вiд цього не змiниться. Повiтря, підігріте в клубi, розширюється, стае легшим i починає рухатись вгору. Пiдiйшовши до стелi, воно розтiкається по боках i далi по стiнках опускається до низу, а потiм через льоток виходить назовнi.

Тут треба звернути увагу на твердження деяких фахiвцiв про розподілення клубом бджiл простору навколо нього на теплу i холодну частини.

Не зрозумiло, як це бджоли можуть зробити практично? Ми знаємо, що бджоли за будь-яких умов не забудовують простiр мiж стiльниками i елементами дупла (вулика) в середньому 10 мм – я це називаю законом №1!

Тодi виходить, що вони розмiщуються взимку за межами стiльників i притискуються до xoлодних стiнок дупла. І жодного слова про те, як буде проходити вентиляцiя верхньоi, теплої частини дупла (вулика).

Чи правда, що бджоли не бояться холоду а бояться голоду?

А тепер перейдемо до головного питання – це загибель сiмей взимку. Розповсюжена думка, що бджоли не бояться холоду, а був би мед, на мiй погляд, хибна, i я спробую це довести.

Справа в тому, що сьогоднi в бджолинiй практиці навiть немає загальновизнаних вимог i правил зимiвлi. Кожен бджоляр “городить” свій особистий город зимiвлi бджолиних сiмей методом проб і помилок, користуючись порадами (часто сумнiвними) знайомих, що нерiдко призводить до загибелi сiмей i навiть цілих пасiк.

Я розглядаю проблеми зимiвлi бджолиних сімей на пiдставi теоретичних викладок, користуючись законами фiзики, xiмii, термодинамiки, метеорологii, математики i бiологii бджiл.

Мої розробки дали можливiсть виробити критерiї для виробництва технологiї i обладнання для зимiвлi бджiл без втрат i з мiнiмальним навантаженням на зимуючу сiм’ю (я їx для себе назвав законами).

Зважаючи на те, що тепло клуба використовується на покриття потреб сiм’єю, вони подiляються на власнi потреби i зовнiшнi витрати.

Пiд потребами клуба я розумiю витрати тепла на пiдвищення температури свiжого повiтря до температури клуба і випаровування метаболiчної води при споживаннi бджолами меду. Зовнiшнi витрати – це тепло, яке втрачається клубом через недбалу теплоiзоляцiю вулика.

Треба зауважити, що зовнiшнi втрати будуть завжди, бо не iснує нi матерiалiв, нi хімiчних елементiв, що мають необмежену теплоiзоляцiю. І тому переутеплити вулик неможливо за будь-яких обставин, Але звести до мiнiмуму зовнiшнi витрати дуже важливо, бо за цим стоїъ життя бджолиноi ciм’ї. А в мене є розрахунки, що цi витрати тепла клуба в дерев’яному вулику можуть сягати бiльше 75% усього теплового балансу бджолиної ciм’ї взимку, i у неї не залишається запасу тепла для протидiї коливанням температури.

Кожен пасiчник повинен знати, що будь-яка жива iстота має межу своїх фiзичних можливостей, тобто виробництво тепла клубом має свої межi (про що далi), і, якщо клубом менше вироблятиметься тепла, нiж потрiбно для подолання холоду навколишнього середовища, де стоїть вулик, то наслiдок цього буде жахливим: сiм’я загине. Таким чином, зимуючi ciм’ї можуть загинути вiд холоду, нестачi корму та хвороб. Це закон № 2!

Окрiм того, вимальовується ще один важливий висновок – енергозберiгаючим технологiям у бджiльництвi немає меж. І це теж закон, запишемо його як № 3.

Є фахiвцi, якi не радять утеплювати бджiл взимку, вони утеплення банально плутають з перегрiвом, але це зовсiм рiзнi речi. У лici, печерi, норi, окремо розташованому деревi бджоли нiколи не перегрiвались i не мають iмунiтету проти нього. Перегрiв для бджiл – стрес настiльки великий, що вони викучуються, залишають гнiздо. Хоча в iнших випадках, у разi небезпеки, нiколи цього не роблять, захищаючи гнiздо, як вiд непогоди, так i вiд ворогiв. Таким чином, утепленню немає меж.

На зовнiшнi тепловтрати бджоляр спроможний впливати трьома способами:

• Органiзацiєю зимiвлi з вентиляцiєю без протягу;
• Збiльшенням теплоопору вулика;
• Зимiвля бджiл з днищем.

На мою думку, вуликом з найбiльшим теплоопором є вулик, збудований по типу термоса. До речi, менi часто задають запитання, чи може пересiчний пасiчник виготовити такий вулик власноруч.

Немає проблем! Адже головною метою його розробки була побудова вулика самотужки пасiчниками, без знання столярної справи, з використанням найпростiшого реманенту, достатньо мати креслення i технологiю. До того ж, оскiльки переважна бiльшiсть бджолярiв – це люди похилого вiку, в конструкцiї вулика передбачено працювати з ним навiть сидячи на стiльцi.

Я був би за «зимiвлю без дна» (коли встановлюється сiтка), якби побачив хоча б один житловий будинок на сваях i замiсть пiдлоги сiтку. Адже в цьому випадку витрати меду збiльшуються на 60% i, вiдповiдно, зростає навантаження на бджiл.

За будь-яких умов, при пасивнiй поведiнцi бджiл у дуплi (вулику) буде накопичуватись вологiсть i, як наслiдок, дупло перетвориться, в кращому випадку, у болото, в гiршому, клуб буде в льодовому полонi.

Висновок – без вентиляцiї помешкання бджолами зимiвля неможлива

А чи спроможнi вони на це? Безумовно. Hi у кого не виникає сумнiвiв в цьому влiтку. Взимку ми визнаємо жипєздатнiсть ciм’ї по шуму, який надходить з клуба. А це не що iнше, як рух бджолиних крилець. При цьому виникає рух повiтря навколо них i якщо його направити в одному напрямку – це вже вентиляцiя.

Тепер про тепловий баланс. В чому криється секрет фантастичного виживання бджiл? В запасi тепла! Але у дерев’яному вулику цей запас знаходиться на межi виживання клуба. А оскiльки виробництво тепла бджолами не безмежне, то будь-якi екстремальнi коливання погоди (температури) призводять до їx загибелi. Висновок – для yспiшнoї зимiвлi бджiл не iснує проблем з точки зору фiзики, xiмiї, термодинамiки i бiологiї, за умови побудови бджолярем термодинамiчного балансу з суттєвим запасом. І тодi головних вимог для yспiшнoї зимiвлi буде двi: помешкання для зимiвлi повинно бути з великим теплопором і вентиляцією без протягу.

Для цього з мого боку, для пiдготовки вулика до зими використанi додатковi пристрої i технологiя:

Вставка з пiнополiстиролу мiж дном i корпусом 50 мм для монтажу зимового льоткового загороджувача. Вiн вiдокремлює сiм’ю вiд зовнiшнього середовища, захищає її вiд впливу непогоди, синиць, мишей i, в той же час, дає можливiсть спокiйно рухатись свiжому повiтрю до кожної вулички. Це пристрiй, за допомогою якого замiнюю зимiвник. 1 менi немає потреби воювати з мишами або бiгати навкруги вуликiв з псiхрометром. Бджоли самi встановлюють собi комфортнi умови пiд час зимiвлi.

Заставнi з пiнопласту, вкритi алюмiнiевою фольгою.

Вставка в денце i пiддашник завтовшки 30 мм з тією ж фольгою, при чому вона не повинна доходити до лiтнiх льоткiв на 30 мм, щоб забезпечити облiт бджiл рано навеснi.

Синтапоновий утеплювач зверху пiнопластовоi вставки.

Для вентиляцii’ без протягу накриваю корпус полiетиленовою плiвкою.
Для остаточного вибору технологiї зимiвлi додатково розглянемо взаємодiю клуба з навколишнiм середовищем за допомогою нескладного експерименту.

Вiзьмемо ящик з пiнополiстиролу завтовшки 40 мм i по ємностi аналог одному корпусу Дадана. В нього помiщаємо пляшку з 2 літрами води, нагрiтою до +50°С. Зовнiшня температура (у примiщеннi) +2°С. Не буду описувати деталi експерименту, але виявилось дещо цiкаве.

Межею для людини помiж холодним i теплим є температура +25°С. Оскiльки температура над клубом впродовж зимiвлi не перевищує+20°C, то для пасiчника взимку простір за межею клуба буде холодним.

Далi дивимось на температуру внутрiшньої i зовнішньої стінок ящика, вона виявляється +11°С i +8°С вiдповiдно. Тобто перевищує зовнiшню ткмпературу повiтря, не зважаючи на пiнополiстироловi стінки. За рахунок чого? Адже стінки ящика не мають контакту з пляшкою i повiтря бiля стінок нерухоме. Вiдповiдь очевидна – за рахунок теплового випромiнювання. Таким чином довели за допомогою законів фiзики, математики i випробувань наявнiсть втрат зимуючою сiм’єю за рахунок теплового випромiнювання, а вони дуже суттєвi, тепер зрозумiло, клуб не може не обігрівати навколишнiй простір.

Далi, видаляю дно, в такому випадку падiння температури води прискорюється на 20%, у примiщеннi (зимiвнику) і на 60% надворi, тобто така технологiя суттєво пiдвищує навантаження на зимуючу сім’ю і збiльшує витрати меду, до речі, не малi. Та це i так зрозуміло, покажiть менi оселю людини без долівки.

На сьогоднiшнiй день розповсюджена думка, що вологість є головним ворогом для зимуючої ciм’ї. Якийсь абсурд. Судiть самi. Лiто:

• Велика кількiсть водяної пари в повiтрі;
• Бджоли iнтенсивно несуть воду до вулика на вирощування розплоду i пiдтримку клiмату.
• Особливо багато води в принесеному нектарi.
  

Води багато, вона всюди і в той же час її немає, у вулику сухо, чому? Немає холоду.
І знову – холод. Ось хто головний ворог для бджiл взимку. Таким чином, вулику з великими теплоiзоляцiйними властивостями не iснує альтернативи.

І останнє, найкрвщою технологією зимiвлi є така, коли конденсацiя водяної пари проходить за межами дупла (вулика). Так i тiльки так. І це теж закон, помiтимо його № 4. В протилежному випадку у бджолиному зимовому приміщенні буде болото або ковзанка, чи льодовий полон.

Для тих, хто проводить вентиляцію з протягом, нижнiй корпус закриваємо сiткою i на нього ставимо другий корпус, в який кладемо 3 шари утеплювача, до речi, вiн у мене не всмоктує вологу i пропускає вiдпрацьоване повiтря з клуба. А мiж пiддашником і дашком встановлюємо щiлину 3 мм, в конструкцiї вулика це передбачено. Щоправда, через деякий час верхнiй шар утеплювача треба виймати i струшувати з нього конденсат.

Джерело: Журнал “Пасіка” № 11-12, 2014 рік, с. 8-11

Фото: https://www.proselhoz.ru/, https://www.openforest.org.ua/