верба мед
Медоноси

Верба та вербовий мед

Добре, коли пасічник живе там, де рясно цвітуть медоноси. А якщо їх мало, то що робити? Тільки створювати медоносну базу самому. Наприклад, посадити вербу. Вона добре росте на схилах ярів, по берегах річок, країв боліт і озер, її можна висаджувати для закріплення пісків. Видів верб відомо понад 150, тому садити краще відразу кілька, з різним терміном цвітіння. Найбільш цікаві для бджолярів козяча, вушката, попеляста та біла.

Живці верби заготовляють з гілок товщиною в палець. Їх рубають на відрізки по 25-30 см і кидають в ванну з водою. Потім просто в землю встромляється держак майже на всю глибину, залишаючи над поверхнею землі всього п’ять сантиметрів. За перший рік в сирій землі верба може вирости на півтора метра. Живе верба близько трьохсот років, так що посадженого вистачить і наступним поколінням.

Верба козяча прекрасно розмножується насінням. Насіння збираються на початку літа і відразу ж висаджуються в сирий затінений грунт. Сходи з’являються через один-два дні. Інші види верб розмножуються аналогічно: або живцями, або насінням. В хороший рік сильна сім’я з верби може зібрати 45 кг меду. У літературі вважається, що верба дає 150-200 кг меду з гектара, нектар виділяє щороку і навіть в несприятливу погоду. На квітках верби повинні працювати сильні сім’ї, тому що вони не вирізняються рясним виділенням нектару й пилку. Квітки одностатеві, без оцвітини, дрібні. Суцвіття — сережки.

Час цвітіння верб (кінець квітня — травень) — період нестійкої погоди, тому взяток з верби досить короткий.

Верболіз, або козяча верба вважається найкращим медоносом серед верб, росте на берегах рік і в лісах у вигляді чагарнику або дерева до 10 м заввишки. Листя почергове, черешкове, округлої або еліптичної форми, зверху спочатку пухнасте, потім голе, а знизу вкрите сіро-білою повстю. Сережки сидячі, дуже великі, жовті. При сприятливій погоді (20-28 °С) рясно виділяє нектар, забезпечуючи бджолам ранньовесняний взяток. Одна бджолосім’я може приносити в день до 6 кг нектару. Відрізняється від інших видів верб своєю витривалістю до тіні й широкою пластинкою листя. Зацвітає в другій половині квітня. Серед верб вважається найкращим медоносом.

Верба біла — одна з найбільших і найгарніших. Росте швидко. Висота дерева може досягати ЗО м. Крона широко округла, гілки гнучкі, звисаючі. Молоді пагони на кінцях сріблисто-пухнасті або голі. Листя лінійно-ланцетне. Цвіте у квітні-травні одночасно з розпусканням листя. За медопродуктивністю верба не поступається верболозу. З 1 га насаджень верби можна одержати до 140 кг меду. А от плакучу вербу бджоли не відвідують зовсім.

Свіжий вербовий мед світло-жовтий, має смак і аромат вербових сережок, ніякої гіркоти. Постоявши, вербовий мед може бути білим або біло-кремовим, дрібнозернистим, швидко кристалізується. Як правило, в ньому завжди є домішки інших медоносів: весняних квітів.

Отримати вербовий мед досить складно, бо багато видів верб цвітуть ранньою весною і мед йде на розвиток сім’ї. Проте при наявності сильних бджолосімей і великої кількості видів верб, коли їх цвітіння розтягується в часі, можна отримати хороший медозбір.

Використовують вербовий мед як в’яжучий, протизапальний, жарознижуючий, кровоспинний, жовчогінний і сечогінний засіб. Деякі бджолярі стверджують, що вербовий мед – єдиний сорт меду, який краще не приймати перед сном. 

Джерело: https://ylejbees.com/index.php/ekonomika-pchelovodstva/1743-iva-i-ivovyj-med

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *