Існує кілька способів виведення бджолиних маток. Розглянемо деякі з них.
Переведення племінної сім’ї в ройовий стан з метою отримання ройових маточників знижує ймовірність отримання від неї меду і не може вважатися раціональним.
Видалення матки з гнізда викликає у бджіл осиротіння. Вони закладають свищеві маточники, у тому числі на три- і чотиридобових личинках, спотворюючи стільники, на два тижні і більше втрачаючи льотну активність, а виведені свищеві матки, як правило, мають малу вагу, малопродуктивні та їх використання за прямим призначенням на аматорській пасіці невигідно та збитково.
Давно відоме виведення бджолиних маток шляхом створення тихої зміни. Застосування даного способу в тимчасовому протиройовому відводку в частково відокремленому корпусі багатокорпусного вулика дозволяє одержати ранніх маток, що не поступаються якістю ройовим. Комплекс заходів передбачає інтенсивне нарощування сили бджолиної сім’ї, перешкоджає її переходу в ройовий стан, забезпечує максимально можливу продуктивність в умовах, коли головний медозбір у даній місцевості, наприклад, з білої акації, збігається з роїнням за часом.
Виведення маток шляхом тихої зміни характеризується невеликими витратами праці, не вимагає спеціальних інструментів, лабораторного обладнання і з успіхом може бути здійснено бджолярем-початківцем. Всі заходи потрібно виконувати у суворій послідовності, погоджуючи з розвитком бджіл та медоносних рослин у даній місцевості. Не слід поспішати з виведенням маток, поки не закінчиться пора холодів і ранкових заморозків, про що повідомить бджоляру приліт стрижів і ластівок. Ця пора характеризується буйним цвітінням вільхи та черемхи, прокльовуванням бруньок та появою листя у тополі, розквітом яблунь у садах та закінченням цвітіння беріз у лісових масивах.
У період інтенсивного нарощування сили бджолиних сімей у природі спостерігається велика кількість нектару та пилку. Про це свідчить активний літ бджіл, яскрава зелень лук, лісових галявин, на сонці розкриваються жовті квіти кульбаб, у садах цвітуть смородина та вишня на полях – озимий ріпак. Головне завдання бджоляра в цей період – не пропустити момент розширення гнізд бджіл корпусами зі стільниковими рамками або вощиною.
Заходи щодо формування протиройових відводків та виведення маток починаються за 25 днів до прогнозованого початку цвітіння білої акації, що відкриває для бджіл пору головного медозбору.
У день, коли відцвіте черемха і під її кроною все побіліє від пелюсток, що опали, оглядають племінну родину. Рамки з печатним розплодом та одну з яйцями та одноденними личинками без матки переносять у верхній корпус з відкритим круглим льотком діаметром 25 мм. Його відокремлюють від сім’ї-виховательки діафрагмою з вікном з розділової решітки, що займає приблизно 1/6 її площі.
Експериментальним шляхом встановлено, якщо розмір вікна буде більшим, процес закладки мисочок може затягнутися, а якщо меншим – можлива поява великої кількості свищевих маточників. Тому діафрагма стандартного багатокорпусного вулика має вікно з роздільних решіток розміром 150х200мм. День її постановки приймається за початкову дату відліку всіх наступних заходів і позначається далі у тексті ДО.
ДО + 3 доби. Оглядають рамки відокремленого корпусу на предмет появи мисочок внизу розплідної частини стільників. До льотка корпусу встановлюють довгу дошку, щоб запобігти блуканню молодої матки після обльоту.
ДО + 5 діб. Видаляють личинок і забирають маточне молочко з вибракованих свищевих маточників верхньої та середньої розплідної частини рамок. У цей період бджоли приносять, поряд з жовтою, темно-коричневу обніжку. По узбіччям доріг на лісових узліссях розквітає біла конюшина – чудовий весняний медонос.
ДО +10 діб. Замінюють діафрагму з вікном на глуху діафрагму з фанери або ДВП. У відводку залишають найбільший маточник правильної форми, щільно обсиджений бджолами. Інші маточники тихої зміни, що зовні не відрізняються від ройових, вирізають і поміщають для дозрівання в нуклеуси або інші відводки.
До початку ройової доби залишається приблизно два тижні. У цей період на лісових галявинах відцвітає суниця, на сонці з’являються перші квіти конвалії, через 5 днів розпуститься листя білої акації, а через 15 днів – перший медонос розквітне!
ДО +12 та ДО +13 діб. Стежать за поведінкою бджіл відводку. Під час виходу молодої матки з маточника спостерігається підвищена активність бджіл перед льотком та у повітрі.
ДО +13 та ДО +18 діб. Спостерігають за вильотом та поверненням молодої матки переважно у тиху погоду з 15 до 17 год. Наявність білого «шлейфу» у неї свідчить про завершення акту спарювання з трутнем. У ці дні біла акація утворює суцвіття довжиною приблизно 7-10 см, зацвітає малина, бджоли починають приносити обніжжя білого кольору.
ДО + 21 та ДО + 24 доби. Контролюють яйцекладку молодої матки тимчасового відводку: при появі яєць об’єднують його через газету з сім’єю-вихователькою, з якої племінною маткою замінюють матку старшого покоління в іншій сім’ї.
Перед початком головного медозбору перевіряють, як пройшло об’єднання основної родини з відводком, видаляють із гнізда залишки газети між корпусами та потерть з дня вулика. Корпуси з відкритим розплодом та маткою опускають вниз, а з печатним розплодом та медом піднімають угору. Між ними встановлюють корпус із стільниками або вощиною. Усі круглі льотки закривають, залишаючи повністю відкритим лише нижній, приставну дошку забирають. Якщо раніше у всіх вуликах були встановлені розділові решітки, пилковловлювачі, на період головного медозбору їх знімають.
Щоб не помилитися в прогнозуванні дня формування відводку, отримати більше меду і не допустити роїння, рекомендую бджолярам-початківцям щорічно в період вегетації вести фенологічні спостереження, проводити відповідні записи і використовувати їх при складанні плану-календаря виведення бджолиних маток стосовно даної місцевості.
Пропонований варіант виведення бджолиних маток заснований на результатах багаторічних спостережень та експериментів, він може бути застосований бджолярами там, де росте і визначає силу головного медозбору королева медоносів – біла акація.
Антон АНДРУСЕВИЧ
