Серед рослин в Україні за різними оцінками налічуються від 600 до 800 чужорідних видів, що складає до 14 відсотків рослинного світу, з них близько 50 видів є небезпечними інвазійними. Деякі з інвазійних рослин навіть змінюють хімічний склад ґрунту. Відомими прикладами інвазійних рослин є: борщівник, золотарник канадський, клен американський, дуб червоний, амброзія, акація біла, ваточник сирійський, маслинка вузьколиста.

Пасічники дуже часто нарікають на аграріїв, що ті розорюють степи та луки, і тим самим знищують медоносну базу. Але цю медоносну базу можна також знищувати, навіть нічого не розорюючи. І цим часто грішать самі бджолярі. Нещодавно подивився відео одного пасічника про золотарник. Це інвазійний для України вид рослин: Золотарник канадський. Пасіка у цього пасічника стоїть, можна сказати, в заповіднику інвазійних рослин. Там і золотарник росте, і ваточник, і акація. Бджоляр розповідав про те, що треба збирати насіння цих рослин і розсівати золотарник та ваточник.

Насправді пасічники навіть не замислюються яку ведмежу послугу вони собі роблять. Я вже відзначав, що як золотарник, так і ваточник, – інвазійні рослини. Їх насіння легко збирати, вони легко приживаються і швидко розмножуються. Але за такою поверхневою привабливістю криється серйозна небезпека. Інвазійні рослини знищують місцеву флору, а з часом після цього змінюється і фауна. І розмножуючи їх ми вбиваємо свої традиційні медоноси, а разом з ними і весь медозбір. Наприклад, золотарник квітне не раніш вересня. Тобто, вів буде розповсюджуватися такими темпами, знищуючи місцеві медоноси, то прийде час, коли бджолам доведеться чекати до осені, щоб щось зібрати, бо інших медоносних трав може просто не залишитися.

Чому інвазійні рослини такі небезпечні? Інвазійними називають рослини, які не росли раніше в тому чи іншому регіоні. А інвазія це не що інше, як вторгнення в екосистему не характерного для неї біологічного виду. У таких рослин в цій екосистемі немає ворогів на відміну від місцевої флори, тому вони швидко поширюються.

Ваточник сирійський навіть гербіцидами не можна знищити. Швидкими темпами збільшуючи свій ареал, такі рослини винищують місцеве природне середовище. Змінюється рослинність, слідом тваринний світ та комахи. Як це відбувається? Візьмемо, наприклад, степ. В степу росте багато аборигенних рослин, таке собі співтовариство, в якому рослини одна одну підтримують.

А якщо ми посіємо там інвазійну рослину, той же золотарник канадський, то все це багатотисячне різноманіття рослин буде знищуватися з року в рік і з часом в нашому степу залишиться тільки золотарник. Я вважаю, що розмножуючи і розповсюджуючи інвазійні медоносні культури, пасічники, образно кажучи, рубають гілку, на якій сидять і знищують власний бізнес.

Тому давайте краще збирати та розсівати насіння наших місцевих культур: пустирника, шавлії, чебрецю, буркуну, синяка та інші. Адже саме наші місцеві рослини забезпечують багатомісячний медоносний конвейер, а не інвазійні рослини, які навпаки його руйнують.

Автор: Андонієв М., засновник бренду «Бджолина садиба».