Бджільництво – це не тільки приємний відпочинок. Це перш за все праця. Мед не дається легко ні бджолі, ні пасічнику. За народною приказкою «Бджіл тримати – не в холодку лежати», розмовами меду не збереш.
Вибір найбільш гідного місця для розміщення вуликів – одна з найголовніших умов успішного заняття бджільництвом. На присадибній або садовій ділянці завжди можна знайти куточок для невеликої пасіки.
Найкраще місце для вуликів в саду – під плодовими деревами, які дають тінь. На сонці вулики нагріваються, а бджоли важко переносять літню спеку і перигрів. Поганими вважаються і сильно затінені місця, наприклад під хвойними деревами.
Бджоли не люблять протягів, постійних вітрів, які видувають з вуликів тепло, їм важко підтримувати стабільний мікроклімат, тому пасіка повинна бути захищена від шкідливих вітрів будівлями або щільним високим парканом. Особливо згубні для бджіл холодні північні, північно-східні і північно-західні вітри.
Високі щільні паркани не тільки захистять бджіл від вітру, а й вирішать іншу важливу проблему – вони захистять від укусів людей на сусідніх ділянках, що дуже важливо. Бджоли, перелітаючи високу огорожу, набирають висоту і не звертають уваги на сусідів. Якщо садові ділянки розміщені дуже щільно, то висока огорожа – обов’язкова умова організації пасіки.
Небажано розміщувати пасіку в низьких холодних місцях, де тримається вогкість і тумани. У таких місцях бджоли довго сидять вранці в вуликах, доки не прогріється повітря, раніше закінчують роботу, частіше хворіють і, відповідно, збирають менше нектару.
Також небажано влаштовувати пасіку поблизу великих водойм, річок. У вітряну погоду бджоли, навантажені нектаром і пилком, часто падають у воду і гинуть. Втрати можуть бути значними, сім’ї залишаються без льотних бджіл, найбільш працездатних.
Не підходить для пасіки і місцина біля проїжджої дороги з інтенсивним рухом. Автомашини збивають важко навантажених бджіл, які підлітають до пасіки, дратують підвищеним шумом.
Взагалі за своєю природою бджоли люблять тишу і усамітнення. Розставляти вулики можна поодинці, парами, рівними рядами, в шаховому порядку – в залежності від наявності вільних місць на ділянці, розміщення деревної і чагарникової рослинності і обраної технології догляду за бджолами.
При будь-якому розміщенні між вуликами повинен бути простір, який дозволить працювати з ними, не заважаючи сусідній родині. Досить півтора метра, а при обмеженій площі – одного. Таке розміщення виключає небезпеку укусу бджолами з сусідніх вуликів і не заважає їх роботі.
Якщо є можливість помістити бджіл на другому поверсі або горищі присадибної споруди, – це найкращий варіант. При ньому майже повністю виключається напад бджіл, оскільки вони літають високо і їх не турбують сусіди, що відпочивають, або працюють на ділянках.
Також для бджіл тут можна створити більш сприятливі умови, захистити від вітру, сонячного перегріву. Бджоли в таких умовах починають раніше працювати вранці, приносять більше нектару, рідше хворіють. Деякі бджолярі спеціально роблять споруди для розміщення пасіки на висоті. В цьому випадку вулики ставлять впритул один до одного для раціонального використання обмеженого простору.
Не починайте облаштовувати пасіку великою кількістю сімей. Для початку заведіть 3-5, придбайте досвід, дочекайтеся хорошою продуктивності. Пасіка ефективна не кількістю сімей, а їх силою. Не опускайте руки в разі невдачі, навіть якщо частина сімей загине. Спробуйте визначити причину і не повторюйте помилок.
Джерело: https://givoyles.ru/articles/hobbi/svoya-paseka/
