Україна в минулому році оновила трирічний рекорд з експорту меду, а в 2021 році продовжує залишатися лідером на світовому ринку цієї продукції. При цьому, незважаючи на хороші позиції на зарубіжних ринках, життя вітчизняних бджолярів – далеко не мед.

Незважаючи на провальний для глобальної торгівлі 2020 рік, в минулому році Україні вдалося оновити трирічний рекорд з експорту меду і стати одним з найбільших світових лідерів медової галузі.

Згідно з даними Митної служби, в минулому році поставки меду нашою країною виросли більш ніж на 45 відсотків у порівнянні з попереднім роком – до 80,8 тисячі тонн, а валютна виручка збільшилася на 27 відсотків – до 139 мільйонів доларів.

Україна стала топ-постачальником меду в Європейський Союз: регіон закупив в нашій країні близько третини всього свого імпорту.

Найбільшими трьома ринками збуту українського меду в минулому році стали:

• Польща, яка закупила в нашій країні 26 відсотків всіх поставок
• Німеччина – з часткою 18,8 відсотка
• США – 9,7 відсотка

Попередній “медовий” рекорд був зафіксований в 2017 році і склав 67,8 тисячі тонн на суму близько 134 мільйонів доларів.

З того часу фізичні обсяги поставок значно зросли, а ось валютна виручка в перерахунку на тонну меду скоротилася. Так що в 2020 році українські пасічники хоч і продали більше меду, але за нижчою ціною.

“Абсолютний рекорд експорту меду, який був зафіксований в минулому році, пояснюється декількома факторами. Це підвищений попит на мед українського походження з боку ЄС через неврожай, який спостерігався в ряді країн Європи, а також невизначеність з подальшим розвитком пандемії коронавірусу – як результат, країни-імпортери робили запаси продукту на весь сезон 2020-2021 років”, – вважає  консультант Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Анна Бурка.

Через посуху виробництво меду в країнах ЄС, за попередніми оцінками, знизилося на 40 відсотків, що змусило регіон посилити імпорт. До того ж, світова пандемія коронавірусу підстьобнула попит на іммуноформуючі продукти, в тому числі, і мед.

Важка праця 

Оскільки Україна є географічної сусідкою Євросоюзу, негативні кліматичні чинники не оминули й нашу країну: минулорічний збір меду залишає бажати кращого. Щорічно Україна збирає 70-80 тисяч тонн меду, а за неофіційною статистикою, яка бере до уваги дрібні домашні господарства та присадибні ділянки, збір меду перевищує 100 тисяч тонн в рік.

У 2019 урожай меду досяг солідних 110 тисяч тонн. При цьому споживання меду в Україні на душу населення становить до 2 кілограмів на рік. Поки повної статистики за обсягом виробництва меду в 2020 році немає. Однак уже в середині сезону медозбору пасічники відзначали, що медозбір буде меншим через несприятливі погодні умови. Також в минулому році досить рано почався падіж бджіл через масове використання в сільському господарстві засобів захисту рослин. 

“Заморозки в березні-квітні знищили значну частину рослин у фазі цвітіння, а також не дозволили бджолам вчасно прокинутися після зими. Також навесні було багато дощів, які заважали збору врожаю, а влітку цього заважала посуха” – пояснює співвласник ТМ “Знатний Мед” Валерій Курейко.

За словами учасників ринку, пасічники зібрали тільки одну десяту від звичного врожаю травневого меду і меду білої акації. Лише в трьох областях бджолярі зібрали достатній урожай продукту – це Полтавська, Харківська та Сумська області. Найменше меду і прибутку отримали пасічники з південних регіонів України, які більше за інших постраждали від посухи. Через дефіцит весняних сортів меду в Україні з’явилося більше фальсифікату.

 “Раннього меду був недобір. Акацієвий мед взагалі випав з асортименту. Те, що можна було знайти на ринку під виглядом акацієвого меду – на 90 відсотків фальсифікат, підробка, цукровий сироп, згодований бджолам”, – коментує ситуацію експерт ФАО Анна Бурка.

При цьому ціни на мед в Україні в 2020 році зберігалися на рівні попередніх років. За літр літнього меду просили 100-110 гривень, мед з квіток соняшнику і різнотрав’я – близько 140-150 гривень, мед гречки продавався від 150-180 гривень, а весняні сорти – від 180 до 350 гривень за літр.

Бізнес – не мед 

В українських реаліях тримати пасіку з року в рік стає все важче.

“Вести медовий бізнес зараз настільки складно, що краще шукати інше заняття. У мене пасіка з 2012 року. І я, як і багато інших пасічники, шкодую, що за останні роки не зайнявся чимось більш прибутковим”, – розповідає пасічник Дмитро Арабаджи.

Основна і глобальна проблема українських пасічників, за його словами, витікає від колег – фермерів, які часто безконтрольно, надмірно і в багатьох випадках безцільно використовують засоби захисту рослин при вирощуванні сільгоспкультур.

З 2012 року випадки масового отруєння бджіл стали набагато частішими. Іншою великою проблемою останнього десятиліття є скорочення медоносних земель. Ділянки, на яких раніше росли польові трави, розорані під вирощування однієї конкретної сільгоспкультури, наприклад, кукурудзи. Нерідко перед цим вони протравлюються. В такому випадку земля стає “стерильною”, і бджоли більше не можуть збирати там мед.

На думку Дмитра Арабаджи, ще однією проблемою є низька професійна підготовка пасічників і небажання займатися цим бізнесом на належному високому рівні:

“В Україні переважає такий рівень заняття цією справою, як,  тримаю 20 вуликів біля будинку. Немає бажання отримати ту якість, яка відповідає міжнародним стандартам; але також немає і грошей купити професійне обладнання”

Держава в цілому в міру сил допомагає веденню бджільництва: є грошові дотації, відсутні будь-які спеціальні податки для пасічників, надається підтримка експортерам. Але справа в тому, що на світовому ринку ціна меду з “недорогих” країн, таких як Україна, або знизилася або тримається на колишньому рівні, що також стримувало ціни на внутрішньому ринку на низькому рівні.

Минулого року українські пасічники отримали державну дотацію: по 200 гривень на кожну бджолосім’ю. З таким низьким урожаєм, який був у 2020 році, ця підтримка допомогла. В той же час, українські пасічники кажуть, що їм була б корисна не тільки фінансова, але також інформаційна та законодавча підтримка від держави. Не завадило б також ввести міжнародні стандарти безпеки і чистоти продукції HACCP і збільшити вимоги до продукції з меду, що на порядок вище підняло б українську продукцію в світовому рейтингу. 

Є і надія

Початок 2021 року показав обнадійливі результати. У порівнянні з січнем минулого року Україна подвоїла експорт меду – до 10,5 мільйона доларів. При цьому наша країна вже вичерпала річну квоту на безмитний експорт меду в ЄС обсягом 6 тисяч тонн.

“Але говорити про орієнтири 2021 року всі ще рано, адже поки невідомо, які будуть погодні умови навесні і влітку, коли цвітуть медоносні рослини, і який урожай буде зібраний цього року”, – вважає аналітик ФАО Анна Бурка.

Позитивним сигналом для пасічників стало те, що на 2021 рік Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарство збільшило обсяг державної фінансової допомоги бджолярам в два рази – до 240 мільйонів гривень. Саме на таку суму допомоги пасічники подали заявок в минулому році, при запланованому бюджеті програми в 110 мільйонів гривень.

Що ж стосується найбільшої проблеми – масового отруєння бджіл хімікатами, недавно Мінекономіки в партнерстві з Інститутом тваринництва НААН та міжнародним хімічним гігантом “Сингента” запустило для бджолярів спеціальний онлайн-курс “Належна бджільницька практика”.

“Ми орієнтуємося на три ключових напрямки, які допоможуть уникнути масових втрат бджіл і організувати ефективну роботу українських пасік. Перший – підвищення кваліфікації бджолярів. Другий – побудова комунікації між бджолярами і фермерами. Третій – контроль за виконанням тих чи інших норм, і залучення до відповідальності в разі їх порушення “, – зазначив заступник міністра економіки Тарас Висоцький.

Також при Мінекономіки створено робочу групу з експертів медового ринку, яка займається впровадженням міжнародних стандартів якості в українське виробництво меду. Схоже, що в 2021 році уряд вирішив серйозно взятися за медову галузь і вивести українську продукцію на новий рівень якості. Цьому раді і самі бджолярі, які бачать весь потенціал своєї сфери, але поки не можуть стрибнути вище стелі без підтримки держави. Цілком можливо, що в найближчі роки медовий бізнес стане “золотою жилою” національного сільського господарства.

Джерело: https://www.unian.net/economics/agro/kak-vyrvatsya-v-mirovye-lidery-po-eksportu-meda-i-sohranit-uspeh-recept-ukrainy-novosti-11330885.html