Не медом єдиним живе пасічник. Іноді додаткові гроші може принести запилення бджолами. Пасічник Alex Mack, який розвиває на Чернігівщині цю доволі нову для України послугу,розповів про всі нюанси такої роботи.

– Чому саме запилення? Як Ви вирішили займатися цим бізнесом?

– Бджільництво – це не тільки мед. Це і продукти бджільництва, а також опилення. Без бджоли не відбувається нічого, це стосується врожаю і баштанних культур, і лохини. Садки без запилення також не матимуть гарного врожаю.

– Як давно Ви займаєтесь опиленням?

– В нас пасіка традиційна, сімейна. Однак протягом останніх 2 років ми трошки розрослися і можемо надати для запилення 150-200 вуликів і вивезти у потрібне місце. Ми маємо для цих цілей мобільні платформи, на яких стаціонарно стоять 30 бджолосімей. Вивозимо на поле стільки платформ, скільки потрібно. Головне, щоб був під’їзд до поля чи саду та охорона. Бджолам потрібно бодай 2 дні, для того щоб облітатися і адаптуватися. Обов’язково має бути тепла погода. Менше 10-12 градусів – бджола навіть не вилазить з вулика. Попередньо обговорюємо питання внесення пестицидів. За день до обробки нас мають обов’язково попереджати. В такому випадку ми бджіл відвозимо від поля чи саду, якщо обробка триває тільки день – закриваємо льотки. Є чимало інструментів взаємодії.

– Як багато часу потрібно бджолам на повноцінне запилення саду чи плантації?

– Фактично – весь час цвітіння. Одна квіточка вже розцвіла – її вже потрібно запилити, тоді як інші тільки підходять. Зазвичай ми виїжджаємо на 2 тижні. Однак багато нюансів залежить від культури. Бувають такі ремонтантні сорти, які цвітуть і по 2 місяці. У такому випадку в пік цвітіння ми вивозимо багато вуликів і поступово зменшуємо їх кількість. На гектар для запилення потрібно приблизно 4 сім’ї, однак все залежить від того, яку культуру потрібно запилити. Садки – 4 сім’ї на гектар, лохина іноді потребує більше.

– Чи взаємовигідний це процес – запилення? Чи багато меду ви отримуєте після такої роботи?

– На садках меду ми багато не візьмемо. Яблуня чи груша дають тільки 30 кілограмів меду з гектару. Це зовсім невеликий взяток. Для порівняння: гречка дає 80 кг/га, сонях – 120-130 кг/га, липа – 600 кг/га. По меду запилення для бджолярів не таке вже й вигідне. На ньому ми взагалі нічого не заробимо. Однак ми отримуємо за таке запилення оплату – наша вигода саме в цьому. Це заробіток скоріше альтернативний. Пасіка живе за рахунок меду і продуктів бджільництва.

– Скільки ж сьогодні коштує запилення саду чи плантації?

– Від 200 до 500 гривень за одну сильну бджолину сім’ю. Стоятиме такий вулик на полі чи плантації протягом 2 тижнів. Це найбільш ефективний метод запилення. Зазвичай це сім’я на 8-10 обсиджених бджолами рамок. У сімей непотужних льотних бджіл небагато.

– Вам не доводилось чути: навіщо нам бджіл привозити – тут свої літають?

– Часто так кажуть. Але кажуть таке власники невеликих садків. Вони знають, що, наприклад, у сусідньому селі, за 500 метрів, стоять кілька вуликів. Їм цього достатньо. І це дійсно так – їм не потрібна наша допомога. А можливо вони просто не знають, що завдяки запиленню колосально збільшується врожайність. Наприклад урожай соняха збільшується на 30%. Лохина взагалі не може розвиватися без запилення бджолами – ця культура на 80% залежить від запилення. Гарбузові дуже залежать від бджіл та комах. В садках запилення бджолами підвищує врожайність на 20-40%, в залежності від сорту.

– Як далеко подорожують ваші трудівниці? З яких регіонів ваші клієнти?

– Територіально наша пасіка знаходиться у Чернігівській області. Ми подорожуємо зазвичай до 200 кілометрів. Наші клієнти поки що також з нашого ж регіону. Але ми з бджолами можемо долати і більші відстані.

– Чи багато вже маєте конкурентів?

– Небагато таких. Не всі фермери ще знають про додаткові можливості, які дає запилення. Зазвичай ті аграрії, які закладають сади з нуля, а особливо плантації лохини, вони питання запилення вивчають досконало, і обізнані про все. Але ті фермери, які експлуатують вже існуючі сади – вони не готові оплачувати послуги бджолярів-запилювачів і отримувати врожай на 20-40% більше. Однак все змінюється. І це стосується не тільки садів та плантацій. Нещодавно до нас звернулися за допомогою в запиленні баштанних культур.

– Останнім часом в Україні активно розвивається ринок запилення джмелями – чи конкуренти вони вам?

– Зовсім ні. Це абсолютно окрема галузь. Джмелі дійсно запилювачі добрі, вони більші і хоботки у них довші – вони залазять туди, де бджоли не зможуть. Є культури, де джмелі ефективніші за бджіл. Найбільше джміль запилює конюшину та «метеликові» рослини. Джмелі працюють і при низьких температурах нижче +10С та рано вранці. Але бджілок у вулику 40-50 тисяч, а джмелі – вони не живуть такими великими сім’ями. Порівняйте ефективність самі…

Джерело: https://www.seeds.org.ua/bez-zapilennya-bdzholami-sadivniki-ta-yagidniki-ukra%d1%97ni-vtrachayut-do-40-potencijnogo-vrozhayu/